3.2 Визначення зусиль у перерізах другорядної балки
Значення згинаючих моментів та поперечних сил в балках визначаємо з використанням табличних коефіцієнтів, які наведені в додатках 1 і 2 [2].
Користуючись наведеними табличними коефіцієнтами, необхідно дію навантажень на консолі замінити відповідними консольними моментами, рівними
Mc = 0,5 · qb · lscb 2.
Опорні моменти у перерізах другорядної балки визначаємо від дії консольного моменту і рівномірно розподіленого навантаження.
Опорні моменти за першою схемою завантаження (рис. 3.2, б):
М11 = М61 = 0,5 · qb ·k1· lscb2 = 0,5 · 58,47 · (- 1) · 2,42 = -168,39 кН·м;
М21= М51 = 0,5 ·qb ·k2 ·lscb2 = 0,5 · 58,47 · 0,263 · 2,42 = 44,29 кН·м;
М31= М41 = 0,5 ·qb ·k3 ·lscb2 = 0,5 · 58,47 · (-0,051) · 2,42 = - 8,59 кН·м.
Моменти за другою схемою завантаження (рис. 3.2, г):
М12 = М62 = 0;
М22 = М52 = б2 · qb · lefb2 = (-0,105) · 58,47 · 6,02 = -221,02 кН·м;
М32 = М42 = б3 · qb · lefb2 = (-0,08) · 58,47 · 6,02 = -168,39 кН·м.
Опорні моменти за повного навантаження отримуємо шляхом алгебраїчного сумування опорних моментів за двома схемами.
Для визначення прольотних моментів розглядаємо рівновагу однопролітних балочок, завантажених прольотним навантаженням і опорними моментами.
Перший проліт
кН.
Відстань від лівої опори до нульової точки епюри поперечних сил
Максимальний пролітний момент
Для більш точної побудови епюри обчислюємо значення моментів через 0,2l від внутрішньої грані лівого ригеля
х01 =0,2·lef,b=0,2 6,0=1,2 м; M01=174,02 1,2-58,47 1,22/2-168,39=-1,66кHм;
x02 =0,4·lef,b=0,4· 6,0=2,4 м; M02=174,02 2,4-58,47 2,42/2-168,39= 80,86кHм;
x03 =0,6·lef,b=0,6· 6,0=3,6 м; M03=174,02 3,6-58,47 3,62/2-168,39= 79,20кHм;
x04 =0,8·lef,b=0,8· 6,0=4,8 м; M04=174,02 4,8-58,47 4,82/2-168,39= -6,67кHм.
Другий проліт (обчислення аналогічні)
= 175,37 кН; R3 = 175,45 кН; x2 = 2,999 м; M2-3 = 86,26 кН·м;
х01 =0,2·lef,b=0,2 6,0=1,2 м; M01= -8,39кHм;
x02 =0,4·lef,b=0,4· 6,0=2,4 м; M02= 75,76кHм;
x03 =0,6·lef,b=0,6· 6,0=3,6 м; M03= 75,71кHм;
x04 =0,8·lef,b=0,8· 6,0=4,8 м; M04= -8,54кHм.
Третій проліт (обчислення аналогічні)
= R4 = 175,41 кН; x2 = 3,0 м; M2-3 = 86,14 кН·м;
х01 =0,2·lef,b=0,2 6,0=1,2 м; M01= -8,59кHм;
x02 =0,4·lef,b=0,4· 6,0=2,4 м; M02= 75,61кHм;
x03 =0,6·lef,b=0,6· 6,0=3,6 м; M03= 75,61кHм;
x04 =0,8·lef,b=0,8· 6,0=4,8 м; M04= -8,59кHм.
- 1. Визначення основних розмірів конструкцій
- 1.2 Прольоти другорядних балок і виліт консолей
- 1.3 Поперечні перерізи основних несучих елементів
- 2. Розрахунок і конструювання лотока
- 2.1 Визначення навантажень на лотік
- 2.2 Визначення зусиль у перерізах лотока
- 2.3 Розрахунок міцності нормальних перерізів лотока
- 2.4 Розрахунок міцності похилих перерізів плити лотока
- 2.5 Конструювання лотока
- 3. Розрахунок і конструювання другорядної балки
- 3.1 Визначення навантажень на балку
- 3.2 Визначення зусиль у перерізах другорядної балки
- 3.3 Розрахунок міцності нормальних перерізів другорядної балки
- 3.4 Розрахунок міцності похилих перерізів другорядної балки
- 3.5 Конструювання балки. Побудова епюри матеріалів
- 4. Розрахунок рами акведука
- 4.1 Статичний розрахунок рами
- 4.2 Розрахунок ригеля рами
- 4.2.1 Розрахунок міцності нормальних перерізів ригеля
- 4.2.2 Розрахунок міцності похилих перерізів ригеля
- 4.2.3 Розрахунок на відрив
- 4.3 Розрахунок і конструювання колони
- 5. Розрахунок фундаменту
- 5.1 Визначення розмірів підошви фундаменту
- 5.2 Визначення необхідної висоти фундаменту
- 5.3 Призначення розмірів уступів фундаменту
- 5.4 Розрахунок робочої арматури фундаменту
- Література