logo
Облицювання стін гіпсокартонними плитами з використанням металевого каркасу

3. Обробка гіпсокартонних плит

Гіпсокартонні плити всіх типів легко піддаються обробці, особливо при наявності спеціальних інструментів "Кнауф" для різання, шліфування, стругання кромок, випилювання отворів (рис. 3.1-3.6).

Залежне від вимог до точності виконання робіт із розкроювання і обрізання ГКП можливі такі способи робіт:

просте розкроювання за допомогою лінійки, метра, металевого трикутника і різання ГКП на столі з рівною поверхнею ножем для різання ГКП або за допомогою спеціальних пристосувань -- різака малого (для відрізання смуг завширшки до 120 мм) або різака великого (для відрізання смуг більшої ширини, до 630 мм) рис. 3.7;

Рис. 3.1. Ніж (шевський) для різання картону

Рис. 3.2. Зубчастий різак для різання гіпсокартону

Рис. 3.3. Шліфувальний рашпіль

точне розкроювання ГКП, наприклад, при різанні перфорованих, шліцьованих або комбінованих гіпсокартонних панелей з використанням ножовки з вузьким полотном (рис. 3.8) та дрібними зубцями або ручною дисковою електропилкою.

Рис. 3.4. Рубанок для стругання кромок

Рис. 3.5. Фреза для прорізання отворів в ГКП діаметром до 95 мм

Рис. 3.6. Проколювальний пристрій для утворення отворів діаметром до 5 мм

Рис. 3.7. Великий різак "Кнауф" для нарізання ГКП на смуги завширшки до 63 см

Рис. 3.8. Пилка з дрібними зубцями для різання ГКП "Кнауф"

При простому розкроюванні різання картону ГКП здійснюють з лицьового боку спеціальним (шевським) ножем (рис. 3.9). Надрізаний ГКП укладають на край столу і здійснюють надлам нерозрізаного гіпсового осердя. Після цього ножем для різання ГКП розрізають картон на зворотньому боці плити. Утворена кромка підлягає обробці обдирним рубанком так, щоб кромка була рівною і не мала зламів (рис. 3.10).

Рис. 3.9. Різання з лицьового боку ГКП шевським ножем

Рис. 3.10. Обробка обдирним рубанком і шліфування рашпілем після обрізання ГКП

Якщо обрізні кромки повинні утворити шов, то їх слід підготувати до шпаклювання одним з таких двох способів:

а) для шпаклювання з армувальною стрічкою (шпаклівкою "Фугенфюллер") рубанком кромочним зняти фаску під кутом 45° на 1/3 товщини ГКП і видалити картон уздовж кромки в місцях укладання стрічки (рис. 3.11.);

б) для шпаклювання без армувальної стрічки з використанням шпаклівки "Уніфлотт" рубанком треба зняти фаску під кутом 22,5° на 2/3 товщини ГКП. Після зняття фасок необхідно краї картону зачистити шліфувальним рашпілем або наждачним папером.

Рис. 3.11. Стругання під кутом обрізаних кромок для правильного монтажу та якісної обробки шва

При обшиванні стін і перегородок з віконними і дверними прорізами ГКП попередньо розмічають на столі з рівною поверхнею. Потім здійснюють їх розкроювання ножем, ножовкою або дисковою пилкою з утворенням отворів потрібних розмірів. Канти отворів обробляють шліфувальним рашпілем або наждачним папером. Якщо використовують ГКП з кромкою типу ПЛУК у зоні дверної коробки не слід розміщувати обтиснуту (стоншену) кромку, її треба обрізати, оскільки, в протилежному випадку, не можна буде щільно перекрити наличником дверну коробку, що призведе до погіршення звукоізоляції приміщення.

Для вимикачів, розпаячних коробок і розеток прихованої електропроводки в ГКП вирізають круглі отвори за допомогою дриля зі змінною насадкою (див. рис. 3.4).

Опуклі й ввігнуті криволінійні поверхні малого радіуса обшивають спеціально обробленими ГКП потрібних розмірів. Для цього в картонній (рис. 3.12) оболонці ГКП роблять поперечні надрізи з кроком 2-3 см (для опуклої поверхні з лицьового боку, для ввігнутої - з тильного).

Рис. 3.12. Надрізи на опуклій поверхні ГКП

Заготовку з надрізаною картонною оболонкою або V-подібними прорізами ними прорізами загинають у потрібному напрямку, в результаті чого отримують гіпсокартонний елемент потрібної форми.

Криволінійну поверхню радіусом 150-200 мм можна отримати іншим способом (без поперечних надрізів), наприклад, попереднім намочуванням ГКП завтовшки 9,5 або 12,5 мм.

Рис. 3.13. Металевий валик із шипами

Для цього заготовку ГКП укладають на кружала, накривають її мокрим рядном на 10-12 год, після чого вона легко піддається деформації. Цей процес можна активізувати, якщо майбутню ввігнуту поверхню попередньо обробити валиком з шипами (рис. 3.13.) для утворення на ній макропор. Потім цей бік ГКП обробляють губкою, змоченою у воді, до припинення її поглинання ГКП. Кінці заготовки можна закріпити для отримання бажаної конфігурації (рис. 3.14.).

При цьому слід зазначити, що вигинанню піддаються ГКП, які перебувають як у вологому, так і у сухому стані. Мінімальні радіуси гнуття ГКП у вологому стані слід брати для ГКП завтовшки 6,5 -- 300 мм; 9,5 -- 500 мм і 12,5 -- 1000 мм. Цим товщинам ГКП, що перебувають у сухому стані, відповідають радіуси гнуття відповідно 1000; 2000; 2750 мм.

Рис. 3.14. Фрагменти огороджувальної конструкції з увігнутою поверхнею гіпсокартонного облицювання

Зазначимо, що вищевказані радіуси гнуття ГКП надані без необхідності попередньої перфорації або надрізання картону. Слід лише памятати, що ГКП завжди треба згинати по довжині, а не по ширині, оскільки гнуття ГКП повинно виконуватися поперек волокон картонної оболонки.