6. Системи гарячого водопостачання, їх призначення і будова.

Гаряче водопостачання використовують для житлових і суспільних приміщень. Вода при цьому повинна мати температуру не менше 60°С і відповідати вимогам ГОСТу до питної води.

Системи гарячого водопостачання можуть бути місцеві і централізовані. В місцевих системах, розрахованих на одну-дві квартири, вода нагрівається поблизу місця споживання в газових водонагрівниках, колонках, змійовиках. В централізованих системах вода нагрівається у визначеному місці (ЦТП,

котельна) і звідти транспортується по трубах по багаточислених точках водорозбору.

При цьому воду приготовляють:

• у водопідігрівачах котельних з паровими або водогрійними котлами;

• у водоводяних підігрівачах ЦТП, використовуючих теплоносій від квартальних (районних) котельних або ТЕЦ (закриті системи теплопостачання);

• з тепломережі квартальних (районних) котельних або ТЕЦ (закриті системи теплопостачання);

В котельних з паровими або водогрійними котлами воду для гарячого водопостачання нагрівають в ємнісних або швидкісних водонагрівачах. Такі системи гарячого водопостачання можуть бути з верхньою і нижньою розводкою.

Вода нагрівається по наступній схемі: пара з котла поступає в змійовик ємнісного водопідігрівача, нагріває воду, що знаходиться в міжтрубному просторі і

конденсується. Підігріта до 60-70°С вода під тиском міського водопроводу подається до водорозбірних кранів, а конденсат по конденсатопроводу поступає в котел. Якщо водопідігрівач знаходиться вище парозбірника, конденсат рухається в котел

самотоком, а якщо на рівні або нижче — з допомогою насоса. Схема принципово не зміниться, якщо у водопідігрівач буде подаватись не пара, а гаряча вода від

водогрійного котла. В цьому випадку охолоджена вода через зворотний трубопровід поступає в котел для повторного нагрівання.

Системи гарячого водопостачання поділяються на тупикові і з циркуляційними стояками. На мал. показана тупикова схема гарячого водопостачання з нижньою

розводкою, в якій не передбачена можливість циркуляції води при відсутності водорозбору, в результаті чого вода в трубах охолоджується. Тому такі схеми передбачаються в основному в малоповерхових житлових будинках, а також в "їдальнях, лазнях, пральнях, де гаряча вода використовується безперервно. Якщо до систем гарячого водопостачання будинків будь-якої поверховості підключені сушителі рушників, то в таких схемах передбачають циркуляцію води через спеціальні циркуляційні стояки (мал. б). При цьому навіть при довгочасній

відсутності водорозбору в кранах завжди буде гаряча вода. Те ж — в приміщеннях висотою більше чотирьох поверхів, якщо в них не встановлені сушителі рушників.