1.2.3Вибір топології локальної мережі

Розглянувши і проаналізувавши існуючі топології побудови локальних мереж, ми обираємо зіркоподібну топологію локальної мережі з використанням комутаторів. Завдяки використанню комутаторів забезпечується наступний ряд переваг, у порівнянні з іншими топологіями:

- підвищення продуктивності за рахунок високошвидкісних з'єднань між сегментами Ethernet (магістральні комутатори) чи вузлами мережі (комутатори для робочих груп);

- зниження числа колізій, оскільки кожен користувач буде підключений до окремого порту комутатора;

- підвищення безпеки за рахунок передачі пакетів тільки в той порт, до якого підключений адресат, що дозволить прив’язати кожен порт комутатора до МАС адреси мережної карти користувача (унікального ідентифікатора мережної кати, який установлюється фірмою виробником).

Крім того, основним принципом побудови кабельної інфраструктури на об’єкті проектування буде структурована кабельна система. А в якості топології СКС використовують саме топологію зірка.

Фактично стандартом для побудови сучасних інформаційних мережі є ієрархія із виділення трьох рівнів: рівень доступу, рівень розподілу та рівень ядра. Функціонально данні рівні присутні завжди, однак фізично інколи рівень ядра та рівень розподілу можуть бути об’єднані.

Рівень ядра - забезпечує функціонування усіх основних сервісів корпоративної мережі, крім того на даному рівні відбувається мультиплексування потоків та доступ до зовнішніх мереж.

Рівень розподілу – це розподільча мережа, яка забезпечує концентрацію абонентського навантаження від декількох різних робочих груп (які розташовані на різних поверхах) у єдиний потік. Також даний рівень забезпечує трансляцію запитів користувачів до рівня ядра.

Рівень доступу – забезпечує організацію доступу абонентів до ресурсів мережі, зазвичай являє собою кабельну лінію, яка з’єднує устаткування абонента з комутатором доступу.