Методичка 1410

Оцінка модуля 3

До третього змістового модуля згідно змісту курсової роботи відносять третій розділ, висновки та ґрунтову карту господарства, перевірка своєчасності виконання та здачі яких проводиться не пізніше, ніж за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії. За кожний пункт третього розділу студент може отримати максимально по 6 балів, за висновки – 3 бали, за ґрунтову карту – 5 балів, таким чином за весь третій модуль – максимально 44 бали (дод. 19). Бали нараховуються за повноту та логічність викладення матеріалу курсової роботи, а також своєчасність виконання. Якість оформлення курсової роботи оцінюється максимально 3 балами.

Таким чином, за виконання розділів курсової роботи після рецензування студент максимально може отримати 74 бали, що згідно критеріїв кредитно-модульної системи відповідає оцінці Д або за п’ятибальною шкалою - «задовільно». Решту балів для вищої оцінки студент може отримати при відкритому захисті курсової роботи.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ҐРУНТОВОЇ КАРТИ

Курсова робота повинна бути написана акуратно, розбірливим почерком, за умовами господарства або згідно індивідуального завдання. Це обов’язково буде враховано при оцінюванні згідно кредитно-модульної системи (дод. 19).

Викладений у курсовій роботі матеріал повинен бути чітко, точно і стисло сформульованим, послідовно викладеним, результати роботи повинні бути конкретизовані, а висновки і рекомендації (пропозиції) доведені.

Курсова робота повинна бути написана грамотно, на аркушах формату А4 (однакового розміру 210х297 мм, білого кольору) зброшурована у твердій обкладинці. Текст студент викладає на одній стороні аркушу синіми, фіолетовими або чорними чорнилами.

Курсова робота вважається повністю виконаною, приймається на перевірку викладачем і допускається до захисту студентом при наявності копії ґрунтової карти господарства, що виконана на ватмані формату А1 (вказівки до виконання копії ґрунтової карти наведені вище).

Обсяг курсової роботи становить 30-40 сторінок. Поля сторінок повинні становити: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – по 20 мм. На сторінці повинно бути розміщено не більше 29-30 рядків разом з рядком, в якому зазначена нумерація сторінки.

Нумерацію сторінок починають з титульної, наскрізно. Номер проставляють у правому верхньому куті сторінки, починаючи з наступної після сторінки зі словом «Вступ». Наприклад, титульна – перша, сторінка із завданням (з двох сторін) – друга і третя, «Зміст» – четверта, сторінка зі словом «Вступ» – п’ята, наступна сторінка – шоста, у верхньому правому куті якої проставляють цифру 6.

Розділи курсової роботи орієнтовно мають бути в межах: вступ – 1-2 сторінки, 1-й розділ – 7-9 сторінок, 2–й розділ – 7-10 сторінок, 3-й розділ – 14-17 сторінок, висновки і пропозиції – 1-2 сторінки. Разом: мінімум сторінок - 30, максимум - 40.

Виконану курсову роботу студент зшиває у послідовності відповідно до змісту: титульний аркуш (дод. 20), завдання на курсову роботу (дод. 21), зміст (дод. 1), основна частина (вступ, розділи, висновки і пропозиції), список використаної літератури, додатки (при наявності таких).

Кожний розділ курсової роботи (наприклад, 1. Умови утворення ґрунтів на території господарства) слід починати з нової сторінки, а пункт розділу – підрозділ (пункт 1.1. Клімат) – через 3 інтервали (1 строчку) після закінчення попереднього пункту. Назва розділу відокремлюється від тексту трьома інтервалами. Схеми, рисунки, фотографії підписують внизу, нумеруючи їх наскрізно по всій курсовій роботі (наприклад: Рис. 1. Графік середньомісячних температур повітря, ^ОС (середні багаторічні дані)).

При оформленні тексту «Вступ» та «Висновки і пропозиції» не нумеруються як розділи. Нумерацію розділів виконують арабськими цифрами (наприклад: 1. Умови утворення ґрунтів на території господарства.). Пункти розділів нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу (наприклад: 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2. і т.д.).

У змісті обов’язково необхідно вказати нумерацію сторінок заголовків курсової роботи відповідно розташуванню у тексті (дод. 1). Список використаної літератури та додатки включають до загальної нумерації сторінок.

Нумерація таблиць може бути наскрізною ( 1, 2, 3, 4 і т.д.) або в межах кожного розділу (1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2 і т.д.) арабськими цифрами без знака №. Кожна таблиця має заголовок, який розміщується над нею після слова Таблиця, її номера, крапки, з великої літери. Наприклад:

Таблиця 1. Середня місячна температура повітря, ^ОС

(за даними Кіровоградського інституту АПВ)

Посилання в тексті на таблицю повинно бути до її наведення, її аналіз – до або після, а висновки по таблиці – після наведення табличного матеріалу.

Значення символів математичних виразів повинні бути пояснені при першому використанні. Перед розрахунками обов’язково потрібно наводити формули, за якими їх проводять, та нижче - пояснення до формул., а вже потім – розрахунки за ними.

Під час написання курсової роботи студент обов’язково користується літературними джерелами (підручниками, довідниковим матеріалом, методичними вказівками тощо), на які повинен робити у тексті курсової роботи посилання в квадратних дужках після згадування про нього або в кінці цитати (наприклад: Вченими встановлено …. 5, 7). Інколи вказують не номер джерела по списку літератури, а прізвище автора та рік видання його праці, на яку зроблено посилання (наприклад: В.П.Гудзь, 1995).

На основі використаної при написанні курсової роботи наукової літератури студент наводить список, який складає по порядку використання (згадування) в тексті або в алфавітному порядку під загальною нумерацією. Оформляти використану літературу потрібно за наведеним зразком:

1. Атлас почв Украинской ССР/ Под ред. Н.К.Крупского, Н.И.Полупана.- К.: Урожай, 1979.-150 с.

2. Ґрунти Кіровоградської області/ Під заг. ред. С.О.Скорини.- Дніпропетровськ: Промінь, 1969. – 160 с.

3. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії: Підруч./ В.П.Гудзь, А.П.Лісовал, В.О.Андрієнко; За ред. В.П.Гудзя. -К.: Вища школа, 1995.-310 с.

Після списку використаної літератури на окремих аркушах студент за необхідності наводить додатки, в яких розміщує великі за розміром (одна повна або більше сторінки формату А4) таблиці, графіки, рисунки і т.д. Після останньої сторінки з наведеними літературними джерелами на наступній студент великими літерами посередині сторінки пише слово:

ДОДАТКИ

Перед текстом або таблицею кожного додатка посередині сторінки пишуть слово «Додаток» і нумерують його цифрами або великими літерами (наприклад: Додаток 1, Додаток 2 або Додаток А, Додаток Б і т.д.).

Кінцевим результатом досліджень ґрунтів є ґрунтова карта – документ про інвентаризацію ґрунтів на певній території (території господарства). Це графічне зображення у певному масштабі ґрунтів окремих територій. Добре складена і науково обґрунтована карта ґрунтів повинна бути зрозумілою і загальнодоступною.

Після проведення агровиробничого групування ґрунтів господарства студент складає копію карти агровиробничих груп.

В заголовку копії карти (в лівому верхньому куті ватману формату А1) вказується назва господарства, район, область, рік обстеження, масштаб за наступною схемою:

КАРТА ҐРУНТІВ

КСП «Мир» Новомиргородського району

Кіровоградської області, 2009 р.

М 1:10000

В правому нижньому куті розташовують штамп, в якому вказують прізвище виконавця копії ґрунтової карти, консультанта з курсової роботи та викладача, який її перевірив, а також місце виконання та назву роботи (табл. 14).

При виконанні ґрунтової карти необхідно врахувати вимоги до карт та дотримуватись наступної послідовності у виконанні:

1. Для знімання копії основи беруть зразок готової фахово виконаної ґрунтової карти господарства (зазвичай інститутом землевпорядкування або центром «Облдержродючість»);

Таблиця 14. Приклад штампу для копії ґрунтової карти

	Прізвище, ініціали, вчене звання (посада)	Підпис
Виконав
Консультант
Перевірив
Місце виконання
Назва курсової роботи

2. Спочатку переносять простим олівцем у масштабі 1:1 ґрунтову карту на ватман формату А1. Починають копіювати із зовнішньої рамки, меж господарства, доріг, меж сільськогосподарських угідь, контурів ґрунтів, експлікації земель. Кожний елемент карти (дорога, лісосмуга, ріка, ставок, населений пункт, контур ґрунтів) за зображенням ліній, місцезнаходженню та умовними позначеннями повинен відповідати оригіналу (карті ґрунтів господарства);

3. На основі за кольоровою шкалою (дод. 18) розфарбовують ґрунтові контури. Техніка фарбування наступна: в невеликій кількості води студент розводить фарбу (туш або акварель), змішуючи до необхідного відтінку. Правильно розведена фарба дає на ватмані помітний, але ненасичений мазок. Виконану олівцем основу розташовують під кутом 45 ^О на похилій поверхні. Фарбування розпочинають зверху карти. Помістивши велику краплину фарби у верхню частину контуру, розподіляють її пензлем по всій площі виділу. Залишок фарби внизу контуру знімають за допомогою віджатого пензля або паперової серветки. Спочатку розфарбовують ґрунтові виділи одного виду. Інтенсивність забарвлення змінюється залежно від ступеня вираженості ґрунтотворного процесу. Наприклад, сильнозмиті ґрунти фарбують один раз, середньозмиті – два рази тим же відтінком, слабозмиті – три, незмиті – чотири, намиті – п’ять. Кожен наступний шар наносять лише після висихання попереднього.

4. Тушшю, тонким маркером або кульковою ручкою з чорною пастою студент наносить спеціальні позначення (контури полів, дороги, лісосмуги, річки, населеного пункту, ґрунтів та їх відмін, ін.) Необхідно дотримуватися правил розташування надписів на картах:

- розташування назв населених пунктів, водойм підписують паралельно північній або південній рамкам;

- назви річок підписують паралельно руслу ріки по кривій, що відображає найбільш великі вигини русла;

- назви ставків, озер розташовують всередині площі їх басейну;

- назви адміністративного поділу розташовують по території в один – три рядки.

5. На контурах господарства необхідно вказати, з якими господарствами воно межує, позначивши межі великими літерами (А, Б, В, Г, Д і т.д.). Посередині з правої сторони контуру господарства знести межі інших господарств (наприклад: від А до Б – ФГ «Нива»; від Б до В – ПП «Колос»; від В до Г – КСП «Україна» і т.д.)

6. З лівої сторони посередині від контуру господарства вказати повний номенклатурний список ґрунтів господарства згідно п.3.4.

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота виконується студентом та її захист відбувається згідно вимог кредитно-модульної системи навчання.

Студент, який виконав курсову роботу, підписує її на титульному аркуші, а також на завданні із зазначенням дати отримання завдання і виконання розділів курсової роботи та пред’являє у встановлені для рецензування строки згідно з календарним планом.

Курсову роботу, що відповідає вимогам, викладач після рецензування та із вказівкою про допуск до її захисту повертає студенту для підготовки до захисту.

Повторно курсова робота виконується студентом у разі невідповідності індивідуальному завданню і подається на рецензування разом із початковою роботою, яка виконана не за індивідуальним завданням.

При захисті студент повинен розповісти про тему, обґрунтувати мету і завдання курсової роботи, дати загальну характеристику об’єкту дослідження, методів розрахунків, отриманих результатів та зробити вичерпні висновки.

Доповідь повинна бути обов’язково доповнена вичерпними відповідями студента на запитання викладача та слухачів.

На захист курсової роботи студенту в цілому відводиться не більше 5-7 хвилин. В якості наочного матеріалу використовується виконана студентом карта ґрунтів господарства.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Оцінювання курсової роботи здійснюється викладачем згідно балів кредитно-модульної системи навчання після її публічного захисту з урахуванням результатів рецензування (дод.19).

Кількість набраних балів	Оцінка за п’ятибальною шкалою	Оцінка за кредитно-модульною системою
90-100	«відмінно»	А
82-89	«добре»	В
75-81	«добре»	С
65-74	«задовільно»	Д
60-64	«задовільно»	Е
Менше 60	«незадовільно»	F

Виконання студентом розділів курсової роботи за змістовими модулями з повним аналізом отриманих результатів, своєчасними їх здачею, рецензуванням та захистом оцінюється викладачем згідно додатку 19.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.	Атлас почв Украинской ССР/ Под ред. Н.К.Крупского, Н.И.Полупана.- К.: Урожай, 1979.
2.	Борголов И.Б. Курс геологи с основами минералогии и петрографии.- М.: Агропромиздат, 1989.
3.	Гринь Г.С. Полева диагностика почв. – Харьков: РИО ХСХИ, 1974.
4.	Ґрунти Кіровоградської області/ Під заг. Ред. С.О.Скорини.- Дніпропетровськ: Промінь, 1969.
5.	Ґрунтознавство з основами геології. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів спеціальності 8.130102-Агрономія. – Кіровоград: КНТУ, 2000.
6.	Ґрунтознавство з основами геології. Навч. посіб./ О.Ф.Гнатенко, М.В.Капштик та ін. – К.: Оранта.- 2005.
7.	Гудзь В.П., Лісовал А.П., Андрієнко В.О. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії.- К.: Вища школа, 1995.
8.	Довідник з агрохімічного стану ґрунтів Кіровоградської області./ Литвиненко В,В., Синицький С.Л. та ін. – Кіровоград, 1997.
9.	Земледелие с основами почвоведения/ В.И.Румянцев, З.Ф.Коптева, Н.Н.Сурков; Под ред. В.И.Румянцева.- М.: Колос, 1979.
10.	Земледелие с почвоведением/ Лыков А.М., Коротков А.А., Баздырев Г.И., Сафронов А.Ф.- 2-е изд., переаб. И доп.- М.: Агропромиздат, 1990.
11.	Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії: Підруч./ В.П.Гудзь, А.П.Лісовал, В.О.Андрієнко; За ред. В.П.Гудзя.- К.: Вища шк.., 1995.
12.	Крикунов В.Г. Ґрунти і їх родючість.- К.: Вища школа, 1993.
13.	Крикунов В.Г., Полупан Н.И. Почвы УССР и их плодородие.- К.: Выща школа, 1987.
14.	Методичні вказівки для виконання курсової роботи з ґрунтознавства/ Під ред. Ф.П.Топольного. - Кіровоград: КДТУ, 2001.
15.	Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство: Підручник. - Чернівці, 2003.
16.	Науково-обґрунтована система ведення агропромислового виробництва в Кіровоградській області / Ред. Колегія В.В.Савранчук, І.М.Семеняка та ін. – Кіровоград: видавництво ПП «Ліра ЛТД», 2005.
17.	Пєтухов М.П., Панова Е.А., Дудина Н.Х. Агрохимия и система удобрения. – М.: Колос, 1979.
18.	Полевой определитель почв/ Под ред. Н.И.Полупана, Б.С.Носко, В.П.Кузьмичёва.- К.: Урожай, 1981.
19.	Почвоведение/ И.С.Кауричев, Н.П.Панов, Н.Н.Розов и др..; под ред. И.С.Кауричева.- 4-е изд., пере раб. И доп. – М.: Агропромиздат, 1989.
20.	Почвоведение. Учеб. для ун-ов. В 2-х томах./ Под ред В.А.Ковды, Б.Г.Розанова.- М.: Высшая школа., 1988.
21.	Почвы Украины и повышение их плодородия: Т1 – Экология, режимы и процессы, классификация и генетико-производственные аспекты/ Под ред. Н.И.Полупана.- К.: Урожай, 1988.
22.	Почвы Украины и повышение их плодородия: Т2 – Продуктивность почв, пути её повышения, мелиорация, защита почв от эрозии и управление плодородием./ Под ред. Б.С.Носко.- К.: Урожай, 1988.
23.	Практикум по почвоведению с основами геоботаніки/ А.А.Яскин, А.В.Хабаров, Л.П.Груздева.- М.: Колос, 1999.
24.	Слободян С.М., Слободян Т.О. Агрохімія з погляду еколога. Навчальний посібник у лекціях. - Кіровоград: ПП Лисенко В.С., 2007.
25.	Термінологічний словник з питань ґрунтознавства, агрохімії і меліораціїї ґрунтів./ Абрамов С.П., Балюк С.А. та ін.- Харків, 1998.
26.	Хабаров А.В., Яскин А.А. Почвоведение.- М.: Колос, 2001.
27.	Чорний І.Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства: Навч. посібник.- К.: Вища школа., 1995.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Зміст

Вступ

1. Фактори та умови утворення ґрунтів на території господарства

1.1. Клімат

1.2. Рельєф. Гідрологія і гідрологічні умови

1.3. Ґрунтотворні породи

1.4. Рослинність

1.5. Виробнича діяльність людини

2. Ґрунтовий покрив на території господарства

2.1. Коротка характеристика процесів ґрунтоутворення

2.2. Характеристика морфологічних ознак, складу і властивостей найбільш поширених ґрунтів господарства

2.3. Характеристика місцевих родовищ органічних агрономічних руд

3. Агровиробничі угрупування ґрунтів, якісна оцінка, заходи по їх охороні та раціональному використанню й підвищенню родючості

3.1. Баланс гумусу на полях сівозмін господарства, норми внесення органічних добрив на полях сівозмін

3.2. Хімічна меліорація ґрунтів господарства. Шляхи забезпечення меліорантами

3.3. Якісна оцінка земель господарства. Бонітування ґрунтів

3.4. Агровиробничі угрупування ґрунтів господарства

3.5. Заходи охорони ґрунтів господарства від ерозії

3.6. Заходи раціонального використання ґрунтів господарства та підвищення їх родючості

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Додаток 2

Номенклатурний список ґрунтів господарства (приклад)

% від обсте-женої		10	12	24	6		4
Площа ґрунту, га		9	30	60	20		10
Повна назва ґрунту	роз-ряд	8	на лесі	на лесі	на лесі		на лесі
	різновид- ність	7	важко-суглинко- вий	важко- суглинко- вий	важко- суглинко- вий		легко- суглинко- вий
	підвид	6	слабкосо-лонцюва- тий	слабко- солонцюва- тий слабко- змитий	слабко -солонцюва- тий середньо- змитий
	вид	5	середньо-гумусний	середньо-гумусний	середньо- гумусний		середньо- гумусний середньо- потуж-ний
	рід	4	високо- скипаючий	високо-скипаючий	високо-скипаючий		солонцю- ватий
	підтип	3	звичай- ний	звичай- ний	звичай- ний		звичай- ний
	тип	2	чорно- зем	чорно- зем	чорно- зем		чорно- зем
№п/п		1	1.	2.	3.	…	15.

Додаток 3

Класифікація ґрунтів за вмістом гумусу

№п/п	Вміст гумусу в ґрунті, %	Вид ґрунту
1.	<1	безгумусний
2.	1-2	дуже низькогумусний
3.	2-4	низькогумусний
4.	4-6	середньогумусний
5.	6-9	високогумусний
6.	9-15	дуже високогумусний (тучний)
7.	15-30	перегнійний
8.	>30	торфовий

Додаток 4

Класифікація ґрунтів за кислотністю

рН	Агрохімічна група	Н_г, мг-екв/100г ґрунту	V, %	Потреба у вапнуванні
<4,0	I (надмірно кислі)	>4,5	<50	дуже велика
4,1-4,5	II (дуже кислі)	4,6-3,8	51-60	велика
4,6-5,0	III (середньокислі)	3,7-3,1	61-70	середня
5,1-5,5	IV (слабокислі)	3,0-2,3	71-80	слабка
5,6-6,5	V (близькі до нейтральних)	2,2-1,6	81-90	дуже слабка
>6,5	VI (нейтральні)	<1,6	>90	відсутня

Додаток 5

Класифікація ґрунтів за вмістом гідролізованого азоту

Агрохімічна група	Вміст гідролізованого азоту	Вміст гідролізованого азоту, мг/100г ґрунту
Агрохімічна група	Вміст гідролізованого азоту	за Корнфільдом	за Тюріним-Кононовою
1	дуже низький	-	<3,0
2	низький	<10,0	3,1-4,0
3	середній	10,1-15,0	4,1-5,0
4	підвищений	15,1-20,0	5,1-7,0
5	високий	>20,0	7,1-10,0
6	дуже високий	-	>10,0

Додаток 6

Класифікація ґрунтів за вмістом рухомого фосфору

Агрохімічна група	Вміст рухомих форм фосфору	Вміст рухомих форм фосфору, мг/100 г ґрунту
Агрохімічна група	Вміст рухомих форм фосфору	по Кірсанову	по Кірсанову	по Кірсанову
1	дуже низький	0-2,5	0-2,0	0-1,0
2	низький	2,6-5,0	2,1-5,0	1,1-1,5
3	середній	5,1-10,0	5,1-10,0	1,6-3,0
4	підвищений	10,1-15,0	10,1-15,0	3,1-4,5
5	високий	15,1-25,0	15,1-20,0	4,6-6,0
6	дуже високий	>25,0	>20,0	>6,0

Додаток 7

Класифікація ґрунтів за вмістом калію

Агрохімічна група	Вміст рухомого калію	Вміст рухомого калію, мг/100 г ґрунту
Агрохімічна група	Вміст рухомого калію	по Кірсанову	по Чирикову	по Мачигіну	по Масловій
1	дуже низький	0-4,0	0-2,0	0-1,0	<5,0
2	низький	4,1-8,0	2,1-4,0	1,1-2,0	5,1-10,0
3	середній	8,1-12,0	4,1-8,0	2,1-3,0	10,1-15,0
4	підвищений	12,1-17,0	8,1-12,0	3,1-4,0	15,1-20,0
5	високий	17,1-25,0	12,1-18,0	4,1-6,0	20,1-30,0
6	дуже високий	>25,0	>18,0	>6,0	>30,0

Додаток 8

Коефіцієнти гуміфікації рослинних залишків і гною в ґрунті

Культури	Коефіцієнт гуміфікації
1	2
Цукрові і кормові буряки	0,10
Озима пшениця на зелений корм	0,13
Картопля, овочі, баштанні, коренеплоди	0,13
Соняшник	0,14
Кукурудза на силос, силосні культури	0,17
Озима пшениця на зерно	0,20
Кукурудза на зерно	0,20

Продовження додатку 8

1	2
Ячмінь, овес, яра пшениця, просо, гречка, сорго, вико-овес, однорічні трави	0,22
Горох, вика, соя	0,23
Люцерна, еспарцет, інші багаторічні трави, льон	0,25
Гній (суха речовина)	0,23
Солома на удобрення	0,25

Додаток 9

Коефіцієнти мінералізації гумусу в чорноземі типовому в умовах чорного пару та під окремими культурами

Культури	Коефіцієнт мінералізації гумусу, т/га (Р)
Цукрові і кормові буряки	1,60
Озима пшениця на зелений корм	1,24
Картопля, овочі, баштанні	1,61
Соняшник	1,39
Кукурудза на силос, силосні культури	1,47
Озима пшениця на зерно	1,35
Кукурудза на зерно	1,56
Ячмінь	1,23
Овес	1,20
Яра пшениця, гречка, вико-овес	1,10
Однорічні трави, просо, сорго	1,10
Горох, вика, соя	1,50
Люцерна, еспарцет, інші багаторічні трави	0,60
Чорний пар	2,00

Додаток 10

Коефіцієнти поправок на кислотність ґрунту

Ступінь вираження кислотності (рН КСl)	Коефіцієнти поправок для зон
Ступінь вираження кислотності (рН КСl)	Полісся	Лісо- степ	Степ	Сухий степ
Близькі до нейтральних (рН 5,6-6,0)	1,00	0,96	-	-
Слабокислі (рН 5,1-5,5)	0,92	0,89	-	-
Середньокислі (рН 4,6-5,0)	0,85	0,81	-	-
Сильнокислі (рН 3,5-4,5)	0,74	0,71	-	-

Додаток 11

Коефіцієнти поправок на засолення

Типи засолення

Коефіцієнти поправок для зон

Полісся

Лісостеп

Степ

Сухий

степ

Содове і змішане:

- слабозасолені

- середньозасолені

- сильнозасолені

- солончаки

0,88

0,78

0,59

0,31

0,88

0,78

0,59

0,31

0,85

0,70

0,40

0,25

0,85

0,70

0,40

0,25

Сульфатне і хлоридно-сульфатне:

- слабозасолені

- середньозасолені

- сильнозасолені

- солончаки

0,88

0,75

0,45

0,29

0,88

0,75

0,45

0,29

Сульфатно-хлоридне і хлоридне:

- слабозасолені

- середньозасолені

- сильнозасолені

- солончаки

0,90

0,72

0,48

0,30

0,90

0,72

0,48

0,30

Додаток 12

Коефіцієнти поправок на солонцюватість

Ступінь вираження солонцюватості	Коефіцієнти поправок для зон
Ступінь вираження солонцюватості	Полісся	Лісостеп	Степ	Сухий степ
Слабосолонцюваті	0,89	0,89	0,88	0,88
Середньосолонцюваті	0,71	0,71	0,68	0,68
Сильносолонцюваті	0,59	0,59	0,55	0,58
Солонці глибокі	0,55	0,55	0,55	0,58
Солонці середні	0,45	0,45	0,45	0,50
Солонці неглибокі	0,30	0,30	0,30	0,40
Солонці кіркові	0,15	0,15	0,15	0,25

Додаток 13

Коефіцієнти поправок на гідроморфність

Ґрунт	Глеюваті, глибина ґрунтових вод 1,5-2,0 м	Глейові, глибина ґрунтових вод 1,0-1,5 м	Сильноглейові, глибина ґрунтових вод 0,5-1,0 м	Глибина ґрунтових вод до 0,5 м
1	2	3	4	5
1. Дерново-підзолистий і сірий опідзолений: - піщаний і глинисто-піщаний - супіщаний і суглинковий	1,29 0,92	0,83 0,76	0,68 0,63
2. Лучно-чорноземний	1,16
3. Лучно-каштановий	1,24
4. Торфово-болотний, торфовий, лучно-болотний, лучний		0,81	0,21	0,10

Додаток 14

Коефіцієнти поправок на щільність зложення

Градації	d_v, г/см³	Поправочний коефіцієнт
Дуже сильно щільний	1,5	0,43
Сильно щільний	1,5-1,4	0,68
Щільний	1,4-1,3	0,80
Ущільнений	1,3-1,2	0,91
Оптимальний	1,2-1,0	1,00
Пухкий	1,0	0,97

Додаток 15

Коефіцієнти поправок на еродованість

Ступінь еродованості	Ґрунт
Ступінь еродованості	дерново-підзолистий і сірий лісовий	чорнозем типовий	чорнозем звичайний і південний	каштановий
Змиті: - слабо - середньо - сильно - намиті	0,75 0,60 0,35 1,81	0,85 0,68 0,47 1,17	0,80 0,63 0,41 1,21	0,70 0,55 0,30 1,28
Дефльовані: - сильно - середньо - слабо			0,95 0,85 0,70	0,94 0,82 0,68

Додаток 16

Коефіцієнти поправок на клімат і зрошення

Адміністративна область	Поправочний коефіцієнт
	клімат		зрошення
1	2		3
1. Полісся
Волинська	0,93		1,00
Житомирська	0,93		1,00
Київська	0,93		1,00
Рівненська	0,93		1,00
Чернігівська	0,93		1,00
2. Лісостеп
Вінницька	0,94		1,11
Волинська	0,93		1,00
Житомирська	0,92		1,06
Івано-Франківська	0,89		1,00
Київська		0,90	1,08
Кіровоградська		0,86	1,21
Львівська		0,89	1,00
Одеська		0,88	1,26
Полтавська		0,90	1,03
Рівненська		0,93	1,00
Сумська		0,89	1,08
Тернопільська		0,95	1,00
Харківська		0,90	1,13

Продовження додатку 16

1	2	3
Хмельницька	0,96	1,03
Черкаська	0,89	1,15
Чернігівська	0,94	1,03
3. Степ
Луганська	0,86	1,27
Дніпропетровська	0,85	1,32
Донецька	0,90	1,27
Запорізька	0,93	1,42
Кіровоградська	0,88	1,25
Республіка Крим	0,83	1,40
Миколаївська	0,83	1,40
Одеська	0,86	1,43
Харківська	0,88	1,20
Херсонська	0,68	1,77
4. Степ сухий
Запорізька	0,81	1,50
Республіка Крим	0,73	1,75
Одеська	0,79	1,67
Херсонська	0,68	1,83
5. Гірські райони Карпат і Криму
Закарпатська	0,84	1,00
Івано-Франківська	0,76	1,00
Республіка Крим	0,84	1,39
Львівська	0,72	1,00
Чернівецька	0,84	1,00

Додаток 17

Класифікація ґрунтів і земель за їх придатністю для сільськогосподарського використання

Група земель

Агрономічна характеристика груп земель

Клас і бал бонітету земель, забарвлення на картограмі

Ґрунти, які входять до класу земель

Дуже високої якості (найкращі землі)

Землі високої продуктивності. Включають у себе ґрунти високої потенційної родючості, з оптимальною реакцією ґрунтового

темно-сірий

Чорноземи типові глибокі середньогумусні важкосуглинкові і легкоглинисті

Продовження додатку 17

1	2	3	4
	розчину, поживним, водно-повітряним і тепловим режимами. Придатні для механізованого обробітку. Забезпечують високі і сталі врожаї сільськогосподарських культур.	ІІ 90-81 сірий	Чорноземи типові глибокі малогумусні важкосуглинкові і легкоглинисті, лучно-чорноземні середньо – і важкосуглинкові
Високої якості (добрі землі)	Близькі до першої групи, проте мають дещо нижчу продуктивність. Добре забезпечені елементами живлення. Мають сприятливі фізико-хімічні та агрофізичні властивості. Дещо знижують якість земель, слабко виражені негативні властивості ґрунтів. Займають рівнини і слабо-похилі схили. Придатні для механізованого обробітку.	ІІІ 80-71 світло-сірий IV 70-61 коричневий	Чорноземи типові глибокі мало- і середньогумусні, чорноземи вилуговані мало – і середньогумусні важкосуглинкові, чорноземи звичайні глибокі та середньоглибокі мало – та середньогумусні важкосуглинкові та легкоглинисті, лучно-чорноземні легко- і середньосуглинкові Чорноземи типові, вилуговані і карбонатні малогумусні легкоглинисті, чорноземи опідзолені середньо- і важкосуглинкові, чорноземи звичайні неглибокі малогумусні важкосуглинкові і легкоглинисті
Середньої якості (задовільні	Середня забезпеченість елементами живлення і продуктивною вологою.	V 60-51 світло-	Чорноземи опідзолені легкоглинисті,

Продовження додатку 17

землі)

Знижують якість земель більш виражені негативні властивості ґрунтів (слабкий і середній рівень кислотності, солонцюватості тощо), і технологічні властивості земельних ділянок (розчленованість мережею балок, еродованість та ін.)

коричневий

50-41

рожевий

темно-сірі опідзолені середньо- і важкосуглинкові, сірі опідзолені важкосуглинкові, чорноземи південні міцелярно-карбонатні легкоглинисті

Чорноземи типові неглибокі слабогумусовані легкосуглинкові, темно-сірі і чорноземи опідзолені супіщані та легкосуглинкові, сірі, ясно-сірі опідзолені легко- і середньосуглинкові, чорноземи південні залишково-солонцюваті легкоглинисті, чорноземи передгірські карбонатні на елювії щільних порід, чорноземи супіщані, лучно-чорноземні слабо солонцюваті та слабосолончакуваті

Низької якості

Низька забезпеченість елементами живлення, незадовільні реакція ґрунтового розчину, водно-повітряний і тепловий режими. Знижують якість середньо і сильно виражені негативні властивості ґрунтів, технологічні

VII

40-31

жовтий

Сірі опідзолені слабозмиті супіщані та суглинкові, ясно-сірі опідзолені супіщані та піщано-легко-суглинкові, дерново-середньо-підзолисті супіщані та легкосуглинкові, темно-каштанові

Продовження додатку 17

властивості земельних ділянок (піддатливість до ерозії, заболоченість, дрібноконтурність, комплексність ґрунтового покриву та ін.). Придатні під певні культури. Потребують систематичного застосування підвищених доз добрив, меліоративних і протиерозійних заходів та ін.

VIIІ

30-21

світло-жовтий

слабо- і середньосолонцюваті легко- і важкосуглинкові, лучні глейові легкосуглинкові.

Сірі опідзолені середньозмиті суглинкові, дерново-слабопідзолисті глинисто-піщані і легкосуглинкові та їх глеюваті та глейові різновидності, дерново-прихованопідзолисті глеюваті глинисто-піщані, лучні глейові поверхнево слабосолонцюваті, слабо-содовосолончакуваті, каштанові солонцюваті

Дуже низької якості

Низькопродуктивні угіддя. Включають малородючі ґрунти з дуже низькою забезпеченістю елементами живлення, незадовільним водно-повітряним і тепловим режимами, різко вираженими негативними властивостями ґрунтів. Дуже піддатливі до ерозії. Займають круті схили, глибокі пониження тощо. Мало придатні для механізованого обробітку. Задовільні врожаї можливі при внесенні високих доз добрив.

ІХ

20-11

рожево-червоний

Дерново-підзолисті ґрунти та їх глейові і солончакуваті різновидності і дернові піщані і глинисто-піщані, дерново-глейові, сильнозмиті різновиди чорноземів, сірих опідзолених, каштанових та інших ґрунтів

Продовження додатку 17

Потребують меліоративних, ґрунтозахисних та інших заходів.

Незручні землі

Непридатні для землеробства без проведення складних, дорогих за вартістю заходів по їх окультуренню.

червоний

Комплекси ґрунтів з солончаками і солонцями кірковими і неглибокими, сильносолончакові, заболочені, розвіювані піски, виходи грунтотвірних порід, тощо.

Додаток 18

Кольори, рекомендовані для позначення ґрунтів на картах

Ґрунт	Колір
Дерново-карбонатні і перегнійно-карбонатні	Світло-коричневий
Сірі лісові	Коричневий
Чорноземи	Сірий
Каштанові	Жовтувато-коричневий
Алювіально-лучні	Світло-зелений
Торфово-болотні	Блакитний
Солончаки	Фіолетовий

Додаток 19

Бальна оцінка результатів виконання розділів курсової роботи (зміст)

Назва розділу або пункту розділу	Кількість балів
Назва розділу або пункту розділу	максималь-но можлива	фактична
Вступ	3
1. Фактори та умови утворення ґрунтів на території господарства	15
1.1. Клімат	3
1.2. Рельєф. Гідрологія і гідрологічні умови	3
1.3. Ґрунтотворні породи	3
1.4. Рослинність	3
1.5. Виробнича діяльність людини	3
2. Ґрунтовий покрив на території господарства	9
2.1. Коротка характеристика процесів ґрунтоутворення	3
2.2. Характеристика морфологічних ознак, складу і властивостей найбільш поширених ґрунтів господарства	3
2.3. Характеристика місцевих родовищ органічних агрономічних руд	3
3. Агровиробничі угрупування ґрунтів, якісна оцінка, заходи по їх охороні та раціональному використанню й підвищенню родючості	36
3.1. Баланс гумусу на полях сівозмін господарства, норми внесення органічних добрив на полях сівозмін	6
3.2. Хімічна меліорація ґрунтів господарства. Шляхи забезпечення меліорантами	6
3.3. Якісна оцінка земель господарства. Бонітування ґрунтів	6
3.4. Агровиробничі угрупування ґрунтів господарства	6
3.5. Заходи охорони ґрунтів господарства від ерозії	6
3.6. Заходи раціонального використання ґрунтів господарства та підвищення їх родючості	6
Висновки	3
Ґрунтова карта господарства	5
Якість оформлення курсової роботи	3
Якість захисту курсової роботи	26
Разом	100

Додаток 20

Приклад оформлення титульної сторінки курсової роботи

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський національний технічний університет

Кафедра загального землеробства

ІВАНОВ ІВАН ІВАНОВИЧ

КУРСОВА РОБОТА

з предмету «Ґрунтознавство з основами геології»

на тему: «Ґрунти ______(назва сільськогосподарського підприємства, район, область) та заходи

по їх раціональному використанню»

Виконав: студент

групи АГ-06

Перевірив:

Кіровоград, 2009

Додаток 21

Приклад оформлення другої сторінки курсової роботи

(завдання до курсової роботи)

Кіровоградський національний технічний університет

Кафедра загального землеробства

Дисципліна «Ґрунтознавство з основами геології»

Спеціальність 7.130102-Агрономія

Курс _ІІ_ група __________ семестр _четвертий_

Содержание