Додаток н (довідковий)

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ТЕПЛОВИТРАТ НА ОПАЛЕННЯ БУДИНКУ

Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q_буд , кВт · год/м² або кВт · год/м³, визначається за формулою

q_буд = Q_рік / F_h або q_буд = Q_рік / V_h , (Η.1)

де Q_рік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт · год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно з Н.2;

F_h, V_h - опалювана площа або об'єм будинку, м² або м³, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3.

Н.2 Розрахункові витрати теплової енергії Q_рік визначаються за формулою

Q_рік = [Q_k - ( Q_{вн п} + Q_s) · ν · ς] · β_h , (Η.2)

де Q_k - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт · год, визнача­ються за формулою

Q_k = χ₁ · K_буд · D_d · F_Σ , (Н.3)

де χ₁ = 0,024 - розмірний коефіцієнт;

K_буд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м² · К), визна­чається за формулою

K_буд = k_Σпр + k_інф (Н.4)

де k_Σпр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м² · К), що визначається за формулою

k_Σпр = ξ (F_нп / R_{Σпр нп} + F_сп / R_{Σпр сп}+ F_д / R_{Σпр д} + F_пк / R_{Σпр пк} + F_ц / R_{Σпр ц}) / F_Σ , (Н.5)

де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огорож за сторонами світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи н будинок; для житлових будинків ξ = 1,13, для інших будинків ξ = 1,1;

F_нп, F_сп, F_д, F_пк, F_ц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкції (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольнго перекриттів, м²;

R_{Σпр нп} , R_{Σпр сп} , R_{Σпр д} , R_{Σпр пк}, R_{Σпр ц} - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних пере криттів), цокольних перекриттів, м² ·°С/Вт; підлог по грунту - з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;

F_Σ - внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалюваного приміщення, м²;

k_інф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м² · К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою

k_інф = χ₂ · с · n_об · υ_v · V_h · γ_З · η / F_Σ , (Н.6)

де χ₂ = 0,278 - розмірний коефіцієнт;

с - питома теплоємність повітря, приймається 1 кДж/(кг · К);

п_об - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год^-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових та громадських будинків - за вимогами ДБН В.2.2-15; для інших будинків - згідно з вимогами СНиП 2.04.05 та відповідних норм;

υ_ν - коефіцієнт зниження об'єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. За відсутності точних даних приймається υ_ν = 0,85;

V_h - те саме, що у формулі (Н.1), м³;

γ_З - середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м³, визначається за формулою

γ_З = 353 / [273+0,5·(t_в + t_{оп з})], (Η.7)

де t_в - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за таблицею Г2, °С;

t_{оп з} - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С, що визначається згідно зі ДСТУ-Н Б В.1.1-27;

η - коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається 0,7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон; 0,8 - для дво­стулкових вікон і балконних дверей; 1,0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається за найбільшим значенням, єдиним для всього будинку;

F_Σ - те саме, що у формулі (Н.3);

кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається за формулою:

D_d = (t_в + t_{оп з})· z_оп ,

де t_в , t_{оп з} – те саме, що і формулі (Н.7);

z_оп – тривалість, діб, опалювального періоду, що визначається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27;

Q_{вн п} - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаються за СНиП 2.04.05;

Q_s - теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт · год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північ - захід (ПнЗ), північ - схід (ПнС), південь - схід (ПдС) і південь - захід (ПдЗ), визначаються за формулою

Q_s = ζ_в ε_в (F_Пн І_Пн + F_C I_C + F_Пд I_Пд + F_З I_З) + ζ_{з л} ε_{з л} F_{сп л} І_г , (Η. 8)

де ζ_в , ζ_{з л} - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відносно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за таблицею Н.1;

ε_в , ε_{з л} - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації для світлопрозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світло-прозорих конструкцій або за таблицею Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45° і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менше 45°- як зенітні ліхтарі;

F_Пн , F_C, F_Пд, F_З,- площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма сторонами світу, м²;

F_{сп л} - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м²;

І_Пн , I_C, I_Пд , I_З), - суми сумарної сонячної радіації за опалювальний період, що надходить на вертикальну поверхню різної орієнтації за середніх умов хмарності, кВт·год/м², приймаються згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27;

I_г – сума сумарної сонячної радіації за опалювальний період, що надходить на горизонтальну поверхню за середніх умов хмарності, кВт·год/м², приймається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

Таблиця H.1 - Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ς_в и ς_{з л} і відносного проникнення сонячної радіації, ε_в і ε_{з л} , відповідно вікон і зенітних ліхтарів

ν - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі і визначається згідно ДБН В.2.5-24; за відсутності точних даних слід приймати ν = 0,8;

ς - коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення ς = 1,0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; ς = 0,95 - у двотрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0,9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς = 0,5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);

β_h - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з диcкретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огорож, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків β_h = 1,13, для будинків баштового типу β_h = 1,11.

Η.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного опалюваного цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових кліток і ліфтових шахт включається до площі поверху.

В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, сходових кліток, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.

Для підземних автостоянок опалюваний об'єм обмежується перекриттям над автостоянкою.

Η.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1,2 м при нахилі 30° до обрію; 0,8 м - при 45° - 60°; при 60° і більше площа вимірюється до плінтусу.

Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень.

Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з урахуванням віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з ураху­ванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блока. Сумарна площа вікон визначається за розмірами прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей.

Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається, як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається, як площа внутрішньої поверхні стелі.