4.5.5 Розрахунок похилого перетину лобового ребра на поперечну силу

Q=8,93 кН

Обчислюємо проекцію похилого перетину на поздовжню вісь,

В_b=_b2(1+_f+_n)R_btb2bh₀² (3.4.14)

В_b=21,2141,051001231,5²=27,410⁵ H/див,

де _n=0;

_f=(0,75 3h_f)h_f/bh₀=0,75362/1231,5=0,2140,5; (3.4.15)

(1+_f+_n)=(1+0,214+0)=1,2141.5 (3.4.16)

у розрахунковому похилому перетині

Q_b=Q_sw=Q/2, тоді

с=В_b 0,5 Q=27,410⁵/0,58930=612 див, (3.4.17)

що більше. 2h₀=231,5=63; приймаємо з=63 див.

Q_b=B_b/c=27,410⁵/63=43,410³ Н=43,4 кНQ=8,93 кН, (3.4.18)

Отже, поперечні арматури з розрахунку не потрібно.(по конструктивних вимогах приймаємо закриті хомути (з огляду на згинальний момент на консольному виступі) з арматур діаметром 6 мм класу А-I кроком 150 мм.

Консольний виступ для обпирання вільного маршу армують сіткою З-2 з арматур діаметром 16 мм, класу А-I, поперечні стрижні цієї сітки скріплюють із хомутами каркаса К-I ребра. Розрахунок другого поздовжнього ребра майданчикової плити виконують анологічно розрахунку лобового ребра без обліку навантаження від сходового маршу.

V. Технологія і організація будівництва обєкта

5.1 Технологія й організація виконання основних процесів

5.1.1 засоби виконання процесів

Залежно від конструктивного рішення будинку, що будується, визначення методи й засоби виконання провідного процесу, монтажу будівельних конструкцій.

Для вибору монтажного крана необхідно розрахувати максимально параметри монтажних елементів:

1. Максимальна вантажопідйомність:

Q_гр=Q_эл+М_стр, де

Q_эл- маса елемента: балкон 12-го поверху Q_эл=1,4 т.

М_стр - маса стропующего пристрою М_стр=0,8 т.

Q_грмах=1,4+0,8=2,2 т.

2. Висота підйому гака:

Нкр=Н0+Нз+Нстр,

де

Н₀=46,46 м

Нз - висота запасу Н_З=0,5 м.

Н_стр=3 м - висота стропующего пристрою.

Н_крмах=46,46+0,5+3=50м.

3. Максимальний виліт: L_крмах=35 м.

Виходячи з отриманих характеристик підбирає крана, що, приймаю кран КБ-504,1 із блоковою системою.

Основный параметры крана КБ-504,1

Для виробництва різний видів робіт необхідно прийняти машини й механізми:

1) для виробництва земляних робіт прийнятий бульдозер ДЗ-43 потужністю 180кс, екскаватор ЭО-4321 з ємністю ковша 0,65 м³. Ґрунт ущільнюють ручними электротрамбовками ИЕ-4504;

2) для робіт нульового циклу пристрій монолітних фундаментів, прийнятий автомобільний кран КС-4575, і вібратори М-50;

3) механізми необхідні для монтажного циклу (див. глава "Технологічна карта монтажу конструкцій каркаса";

4) прибуткові роботи здійснюються за допомогою машин, описаних у розділі "Технологічна карта покрівельних робіт".

5) при пристрої підлог використані пневмотрамбовки, вібратори М-52 і бетононасос Б-15.

6) Опоряджувальні роботи здійснюють за допомогою малярської станцій

МС-2 і штукатурної станції - САМОТ-3.

5.2 Вибір методів провадження робіт

5.2.1 Земляні роботи

Планування й різання рослинного шару ґрунту здійснюється бульдозерами, землерійно-транспортними машинами. У цьому випадку прийняті бульдозера найбільш раціональні тому що ґрунт переміщається до 100 м. Земляні роботи містять у собі планування ділянки, зрізку рослинного шару ґрунту, риття й зворотне засипання траншев і котлованів під фундаменти з попередньою ручною доробкою. Процес розробки ґрунту бульдозером складається з 3-х основних операцій:

Схема роботи бульдозера - часткова набір, транспортування й укладка ґрунту.

Планування площадки здійснюється останнім способом.

Розробку траншев і котлованів роблять екскаватором зі зворотною лопатою ЭО-4321 з ємністю ковша 0,65 м³ з навантаженням ґрунту в автосамосвал.

Після того виконують ущільнення ґрунту электротрамбовками під фундаменти.

5.2.2 Пристрій монолітних фундаментів

Перед укладанням фундаменту ґрунт, що залишився при розробці котловану видаляють із застосуванням малої механізації, знімаючи шар не менш 100 мм.

Поверхня ґрунту в зоні майбутнього фундаменту ретельно вирівнюють і влаштовують бетонну підготовку. Фундаменти бетонують у розбірно-переставній опалубці. Бетонування ведуть із перервами, горизонтальними шарами товщиною 0,3-0,4м з ущільненням глибинними вібраторами.

Т. я. фундаменти встановлюють у зимовий час, то необхідно використати способи штучного прогріву бетону, яких здійснюється за допомогою стрижневих електродів d=28 мм. Прогрів ведуть так:

- температура бетону при включенні струму не нижче +5^оС.

- включати струм треба не пізніше чим через 1,5-2 години після укладання бетонної суміші;

- підйом температури бетону повинен бути не більше 8 ^оС / година.

5.3.1 Технологія й організація потокового виконання процесів

Монтаж будівельних конструкцій є комплексно-мехнанизированным процесом зборки будинків і споруджень із елементів і конструктивних вузлів заводського виготовлення.

Ефективне виробництво монтажних робіт може бути забезпечене при: додатку укріплених уніфікованих конструкцій, які мають високий ступінь заводської готовності й технологічних монтажів;

комплексної механізації й мастичной автоматизації монтажних робіт;

застосування потокових організацій монтажних робіт включаючи й сполучене ведення монтажних робіт, великоблочну зборку, конвееризаицию й інші методи забезпечення й висока ефективність монтажних робіт.

Монтаж будівельних конструкцій складається з підготовчих й основних процесів. Підготовчі процеси транспортування, складування й укріплена зборка. Основні процеси: підготовка й підйом конструкцій, вивірка й тимчасове закріплення, антикорозійний захист.

Монтаж прийнятий вести заелементним способом. При цьому конструкції окремо подають і встановлюють у проектне положення. Такий метод вимагає мінімальних витрат на підготовчі роботи й найбільш зручний для монтажу "з коліс".

Послідовність установки конструкцій у проектне положення передбачає методом паралеливания. Коли вище розташовані конструкції послідовно встановлюються на раніше змонтованих і закріплені нижче конструкцій.

Послідовність установки окремих монтажних елементів передбачає комбінований монтаж тобто в межах однієї захватки монтують спочатку тільки фундаментні блоки, після них встановлюють на цій же захватці несучі стіни й плити перекриття одночасно.

5.3.2 Організація й методи робітників

Спочатку виконують укладання фундаментних блоків, на які згодом будуть укладати манолітне перекриття та починати камяну кладку.

Плита перекриття вкладається на блоки з на відстань 150-200мм від внутрішнього краю. На поверхню блока де немає плити починають вкладати цеглу.

З 1-го по останій поверхи плити вкладаються ни несучі стіни із цегли.

Цегельна кладка робиться з розшивкою та висотою шва 10мм, з армуванням кладки через 5 рядів, допустиме відхилення по вертикалі ±2мм/м. Над віконними та дверними прорізами укладаються перемички.

5.3.3 Контоль якості камяної кладки

У процесі зведення камяних конструкцій здійснюється виробничий контроль якості робіт, який включає: вхідний контроль робочої документації, конструкцій, стінових виробів, напівфабрикатів і матеріалів; операційний контроль окремих процесів і операцій; приймальний контроль камяних конструкцій.

Під час вхідного контролю робочої документації перевіряють її комплектність і відповідність нормативним вимогам. При вхідному контролі конструкцій, стінових виробів, заготовок і напівфабрикатів здійснюють їх зовнішній огляд, перевіряють відповідність їх проекту, вимогам стандартів і нормативним документам, а також наявність і зміст супроводжувальних документів, паспортів і сертифікатів.

Операційний контроль здійснюють під час виконання кладочних операцій і спрямовують на забезпечення своєчасного виявлення

дефектів, виправлення та попередження їх. При операційному контролі перевіряють: додержання технології виконання кладочних операцій; відповідність камяних робіт робочій документації, будівельним нормам, правилам і стандартам -- правильність перевязування швів, геометричні розміри конструктивних елементів камяної кладки, горизонтальність рядів кладки, вертикальність поверхонь і кутів, прорізів, товщину і заповнення швів тощо.

Під час приймального контролю перевіряють якість виконаних робіт відповідно до проекту і нормативних вимог. Прийманню підлягають як закінчені роботи із зведення камяних конструкцій, так і приховані, які підлягають попередньому прийманню зі складанням актів на приховані роботи. Приймання робіт здійснюється до опорядження камяних конструкцій.

Попередньому прийманню зі складанням актів на приховані роботи підлягають: основи і фундаменти -- якість і стан ґрунтів, глибина закладання і розміри фундаментів; якість кладки, наявність гідроізоляції кладки, арматури, анкерів, закладних деталей і захист їх від корозії закріплення карнизів, балконів та інших консольних конструкцій; конструкція і положення місць обпирання ферм, прогонів, балок і плит на стіни і стовпи та закладання їх у кладку; наявність та конструкція осадкових, деформаційних і антисейсмічних швів, антисейсмічних поясів, їх розміри, армування і міцнісні показники; геодезичні розбивні роботи та інші приховані роботи.

При прийманні закінчених робіт перевіряють правильність перевязування швів, геометричні розміри, положення і відхилення елементів камяної кладки (прорізи, простінки, стовпи тощо) відносно розбивних осей, горизонтальність рядів кладки, вертикальність поверхонь, кутів і прорізів, товщину і заповнення швів, якість фасадних поверхонь тощо. Результати виробничого контролю фіксують у відповідних виконавчих документах, де наведено оцінку якості робіт, відповідність їх проекту і нормативним документам, а також прийняті методи, терміни і періодичність контролю.

5.3.4 Машини, устаткування, механізований інструмент і пристосування

5.3.5 Основные конструкции, материалы и полуфабрикаты

5.3.6 Техніко-економічні показники

1. Обсяг робіт, прийнятий для монтажу конструкцій, усього будинку складає: V=26264,8т³.

2. Тривалість робіт склала дні.

3. Трудомісткість:

по нормі люд-дн приято люд-дн

4. Трудомісткість на 1 м³ монтируемого будинку

по нормі люд-дн/м³

приято люд-дн/м³

5.Вироблення:

по нормі т/люд-дн

прийняті т/люд-дн

5.4 Технологічна карта улуштування фундаментів

Область застосування

На виконання робіт по бетонуванню монолітних залізобетонної стрічкових фундаментів розроблена технологічна карта (див. креслення на листі №8).

Монолітні стрічкові фундаменти проектуємо з бетону природного твердіння, класу В22,5, який поставляється на будівельний майданчик з місцевих заводів.

Згідно проведених розрахунків товщина фундаменту складає 0.85м. Міцність бетону повинна становити не менше 70% від міцності класу бетону. Передбачена міцність бетону назначається не меншою за 26.1 Мпа.

Фундамент армується арматурними виробами, виконаними по ГОСТ 10922-75. Захисний шар бетону для робочої арматури - не менше діаметра арматури і не менше 20мм.

Технологічна карта розроблена на роботи по влаштуванню монолітних залізобетонної фундаментів і передбачає такі роботи :

- розвантаження щитової опалубки;

- монтаж опалубки фундаменту;

- монтаж та зварювання арматурних каркасів та сіток фунд.;

- заливка опалубки бетоном;

- ущільнення бетону;

- демонтаж опалубки.

Технологія виконання робіт

Перед початком робіт по влаштуванню монолітних залізобетонної фундаментів необхідно завершити земляні роботи, виконати роботи по ущільненню основи під фундамент. Підготовку під фундамент виконують з піску товщиною 30-50мм. Так як котлован під будівлю має великі розміри то завезення матеріалів (бетону, арматури) та опалубки здійснюється безпосередньо до місця укладки, тому підїзні шляхи додатково ущільнюються щебенем.