Основні визначення і позначення, вживані на кресленнях і схемах мостів (див. Рис. 1.7):

• довжина моста L – відстань між початком і кінцем моста, зміряне по його осі. При цьому початок моста – перша по ходу відліку кілометражу точка перетину лінії, що сполучає кінці відкрилків засади або інших видимих конструктивних елементів засади або пролітної будови з віссю моста, без урахування перехідних плит, а кінець моста – остання по ходу відліку кілометражу точка перетину лінії, що сполучає кінці відкрилків засади або інших видимих конструктивних елементів засади або пролітної будови з віссю моста;

• отвір моста L₀ – горизонтальний розмір між внутрішніми гранями засад або конусами насипу, зміряний при розрахунковому рівні високих вод з виключенням товщини проміжних опор;

• висота моста Н – відстань від рівня проїзної частини по осі моста до рівня межевих вод;

• вільна висота під мостом Н₀ – відстань між низом пролітних будов і рівнем високих вод або розрахунковим судноплавним рівнем (якщо є судноплавство);

• висота опори h – відстань від її верху до грунту;

• будівельна висота пролітної будови h – відстань від поверхні проїзної частини до найнижчих частин пролітної будови;

• розрахунковий проліт l – відстань між осями опорних частин пролітної будови на суміжних опорах;

• ширина моста В – відстань між поручнями в світлі;

• ширина пролітної будови В₀ – відстань між осями крайніх головних балок або ферм;

• ширина проїзної частини b – відстань між внутрішніми кромками смуг безпеки;

• ширина їздового полотна (габарит проїзду) Г – відстань між огорожами.

Основні параметри моста встановлюють в процесі його проектування з урахуванням його призначення і умов місця його розташування.

Елементи труб. Основними елементами труб є їх тіло, фундамент, вхідний і вихідний оголовки (рис. 1.8). Тіло труб – основна частина труби між вхідним і вихідним оголовками у вигляді оболонки, що знаходиться в грунті насипу, має замкнуту форму поперечного перетину, що служить для сприйняття зовнішніх навантажень, а також для утворення необхідного отвору. Оголовки, розташовані з верхового боку водопропускної труб, називаються вхідними, а розташовані з її низового боку – вихідними. Вони забезпечують з’єдна ння тіла з укосами земляного полотна і покращують умови протікання води. Фундамент труби під її тілом і оголовками сприймає передаваний тиск і забезпечує необхідну надійність грунтової основи під трубою.

Рис. 1.8. Елементи водопропускної труби на автомобільній дорозі:

1 – вхідний оголовок; 2 – тіло (ланки) труби; 3 – фундамент; 4 – вихідний оголовок