logo
Лекції

1.3. Класифікація мостових споруд і труб на автомобільних і міських дорогах

Мости класифікують за такими ознаками:

За призначенням розрізняють мости:

• автодорожні – для пропуску всіх видів транспортних засобів і пішоходів, що рухаються по автомобільних дорогах;

• залізничні – для пропуску залізничних поїздів;

• міські – для пропуску всіх видів міських транспортних засобів (автомобілів, тролейбусів, трамваїв, метро) і пішоходів;

• пішохідні – тільки для пропуску пішоходів;

• суміщені – для пропуску автомобілів і залізничних поїздів;

• спеціальні – для пропуску трубопроводів, силових кабелів тощо.

За типом застосовуваних опор розрізняють мости:

• на жорстких опорах (рис. 1.9, а, б), що передають навантаження від пролітних будов через фундаменти безпосередньо грунту і характеризуються відсутністю значних осідань;

• на плавучих опорах (рис. 1.9, в), що передають навантаження на воду (наплавні мости на понтонах або баржах) і мають значні осідання.

За типом взаємного положення пролітної будови і опор в часі розрізняють мости:

• нерухомі, в яких пролітна будова завжди займає по відношенню до опор незмінне положення (див. рис. 1.9, а);

• розвідні, в яких для пропуску суден влаштовують спеціальний розвідний проліт шляхом повороту відносно опор у вертикальній площині половин пролітної будови (див. рис. 1.9, б) або шляхом підйому пролітної будови на необхідну висоту.

Розвідні мости застосовують, коли неможливо або неекономічно підняти рівень проїзду над річкою на висоту, достатню для пропуску суден. Неминучість перерв в русі по розвідних мостах і по річці є їх суттєвим недоліком.

За видом застосовуваних матеріалів розрізняють дерев'яні, металеві, залізобетонні, бетонні і кам'яні мости. При цій класифікації визначним є матеріал пролітної будови. Наприклад, до металевих мостів відносяться мости з металевими пролітними будовами незалежно від того, з якого матеріалу виконані опори. Вид матеріалу істотно впливає на конструктивну форму пролітної будови моста і на спосіб його зведення.

Рис. 1.9. Види мостів (а – в) за типом опор і пролітних будов:

1 – насип підходу; 2 – конус насипу; 3 – засада; 4 – пролітна будова з їздою зверху; 5 – проміжна опора; 6 – фундамент опори; 7 – пролітна будова з їздою посередині; 8 – розвідна пролітна будова; 9 – плавуча опора наплавного моста

За рівнем розташування проїзної частини розрізняють мости з їздою:

• поверху, коли проїзна частина розташована на верхньому рівні пролітної будови (рис. 1.10, а);

• понизу, коли проїзна частина знаходиться на рівні низу пролітної будови (рис. 1.10, б);

• посередині, коли проїзна частина знаходиться в середній по висоті частині пролітної будови (рис. 1.10, в).

Положення проїзної частини істотно впливає на його конструктивне рішення і на умови вписування моста в місцевість. Так, при їзді понизу в поперечному перетині пролітної будови застосовуються тільки дві головні балки або ферми, вони широко розставлені, що викликає ускладнення проїзної частини. Ускладнюється і система зв'язків для забезпечення стійкості верхніх поясів ферм. Але пролітна будова з їздою понизу легше вписується в місцевість, оскільки в порівнянні з пролітною будовою з їздою поверху воно має значно меншу будівельну висоту.

Рис. 1.10. Рівні розташування проїзної частини мостів:

а – їзда поверху; б – їзда понизу; в – їзда посередині

За статичною схемою головних несучих конструкцій пролітних будов розрізняють мости:

• балочних систем – розрізної (рис. 1.11, а), нерозрізної і консольної), у пролітних будовах яких від вертикальних навантажень виникають тільки вертикальні опорні реакції;

• розпірних систем – арочної (рис. 1.11, б), рамної (рис. 1.11, в), підвісної (рис. 1.11, г), в яких при дії вертикальних навантажень виникають похилі опорні реакції, що мають горизонтальну складову – розпір;

• комбінованих систем, в яких поєднуються системи перших двох груп, при цьому способи таких поєднань різноманітні.

Рис. 1.11. Основні системи мостів: а – балочна; б – арочна; в – рамна; г – підвісна

За розташуванням пролітних будов відносно горизонту високих вод розрізняють:

• висоководні мости, пролітні будови яких знаходяться над річкою на рівні, що забезпечує пропуск паводкових вод і льодоходу;

• низьководні мости, пролітні будови яких затопляються при проході високих вод; це тимчасові мости, що зводяться в період військових дій;

• підводні мости, пролітні будови яких розташовуються під водою на глибині, що забезпечує рух автомобілів убрід. Підводні мости застосовуються з метою забезпечення скритності їх положення і підвищення їх живучості в період військових дій.

За шириною проїзної частини розрізняють мости з різною кількістю смуг руху в обох напрямах. Кількість смуг руху залежить від категорії дороги або магістралі, на яких знаходиться міст; може складати від двох до восьми і більш.

За довжиною: мости завдовжки до 25 м вважаються малими, з довжиною від 25 до 100 м – середніми і завдовжки більше 100 м – великими. Мости завдовжки менше 100 м, але з одним з прольотів більше 60 м відносяться до великих мостів. Останнім часом введено поняття позакласних мостів. До них відносяться мости завдовжки більше 500 м або якщо один з прольотів більше 150 м. Це, як правило, вантові, підвісні, рамні або арочні мости з чотирма і більш смугами руху.