Класи підмостових судноплавних габаритів
Клас внутрішнього водного шляху | Глибина суднового ходу водного шляху, м | Висота підмостового габариту, м | Ширина підмостового габариту, м | |||||
гарантована | середньо-навігаційна | Для нерозвідного прольоту | Для розвідного прольоту | |||||
основного | суміжного | |||||||
I | Більше 3,2 | Більше 3,4 | 16,0 | 140 | 120 | 60 | ||
II | 2,5...3,2 | 2,9...3,4 | 14,5 | 140 | 100 | 60 | ||
III | 1,9...2,5 | 2,3...2,9 | 13,0 | 120 | 80 | 50 | ||
IV | 1,5...1,9 | 1,7...2,3 | 11,5 | 120 | 80 | 40 | ||
V | 1,1...1,5 | 1,3...1,7 | 10,0 | 100 | 60 | 30 | ||
VI | 0,7...1,1 | 0,9...1,3 | 7,5 | 60 | 40 | – | ||
VII | 0,5...0,7 | 0,6...0,9 | 5,0 | 40 | 30 | – |
Контури і розміри підмостових габаритів судноплавних нерозвідних і розвідних прольотів мостів залежно від класу внутрішнього водного шляху повинні відповідати даним, приведеним в табл. 2.2 і на рис. 2.2. При цьому надводну висоту підмостового габариту h слід відлічувати від РСР, а гарантовану глибину суднового ходу d – від НСР.
Контур підмостового габариту повинен бути прямокутним (див. рис. 2.2, контур АВСD). На водних шляхах I…IV класів для нерозвідних прольотів мостів з криволінійним контуром нижнього поясу пролітних будов, що розташовуються в обмежених умовах (в межах міст і підходів до них, поблизу транспортних вузлів, на автомобільних дорогах з розв'язками на берегах), допускається приймати контур підмостового габариту по контуру АЕFКLD (див. рис. 2.2).
Рис. 2.2. Підмостові габарити
Нерозвідні мости проектують не менше ніж з двома судноплавними прольотами: основним – для низового напряму руху судів, суднових і плотів складів, суміжним – для верхового напряму.
Якщо ширина водного шляху з гарантованими глибинами недостатня для розміщення двох судноплавних прольотів, то передбачають один судноплавний проліт. У розвідних мостах також необхідний один судноплавний проліт. На широких річках з нестійким положенням основного русла рекомендується застосовувати схеми мостів з однаковими прольотами, кожен з яких може стати судноплавним на випадок зміни положення основного русла.
У мостах через несудоходні річки, в несудоходних прольотах судноплавних річок перевищення низу пролітних будов над розрахунковим рівнем з урахуванням підпору повинне бути не менше 0,5 м, а над рівнем найвищого льодоходу – не менше 0,75 м. За наявності на річці селевих потоків перевищення низу пролітних будов приймають не менше 1 м.
У дерев'яних мостах нижні елементи конструкції пролітної будови повинні підноситися над РВВ не менше ніж на 0,25 м, а над рівнем льодоходу – не менше ніж на 0,75 м.
При влаштування шляхопроводів через автомобільні дороги або міські вулиці необхідно дотримувати габаритів дороги, що пропускається під шляхопроводом. Для шляхопроводів над залізничними коліями необхідно під ними вписувати залізничний габарит наближення будов.
Для пропуску під автомобільною дорогою місцевих доріг найменший отвір повинен складати 6 м завширшки і 4,5 м у висоту, а для пропусків худоб – відповідно 4 і 2,5 м.
Розрахункові прольоти або повну довжину пролітних будов автодорожніх і міських мостів рекомендується призначати з дотриманням принципу модульності і уніфікації в будівництві рівними 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 33 і 42 м, а при великих прольотах – кратними 21 м. Приведеним розмірам відповідають в основному розрахункові прольоти. Виняток становлять розрізні пролітні будови, для яких приведені розміри відповідають повній довжині пролітних будов: до 42 м – із залізобетону, до 33 м – з інших матеріалів.
Чим дорожчі опори, тобто чим вище тіло опори і глибше закладена основа, тим більші повинні бути розміри прольотів.
Межі зміни довжини прольотів обмежуються судноплавними габаритами і типовими довжинами пролітних будов. Якщо судноплавний проліт більше економічно доцільного, то задовольняється вимога судноплавства. Тому при перетині судноплавних річок довжини двох прольотів на головному руслі в більшості випадків визначаються умовами судноплавства. Змінювати можна тільки бічні прольоти (поза фарватером) головного русла і заплавні. Бічні прольоти в головному руслі часто призначають, як і судноплавні, із-за мінливості фарватеру і з міркувань типізації. При призначенні заплавних прольотів необхідно теж орієнтуватися на стандартні довжини і скорочувати кількість їх типорозмірів, не дивлячись на те, що на заплавних ділянках висота і вартість опор може змінюватися по довжині заплави.
На річках з потужним льодоходом, а також для тимчасових мостів довжина прольотів може визначатися умовами пропуску льодоходу. Довжина прольоту, необхідна для пропуску льодоходу, встановлюється залежно від інтенсивності і швидкості льодоходу.
Інтенсивність льодоходу характеризується розмірами крижин, товщиною льоду, тривалістю льодоходу і можливістю утворення заторів льоду. Розрізняють слабкий, середній і сильний льодохід (табл. 2.3).
Найбільше швидкості льодоходу зазвичай бувають на головному руслі, що вимагає застосування там великих прольотів. На заплаві, де швидкості льодоходу менші, прольоти можуть бути зменшені. У табл. 2.4 приведені найменші прольоти, що забезпечують нормальний пропуск льодоходу під мостом.
При проектуванні мостових переходів прольоти моста на головному руслі і заплавах призначають такими, щоб вони забезпечували пропуск під мостом високих вод без небезпечного розмиву опор.
Прольоти на головному руслі і заплавах, прийняті за умовами пропуску судноплавства, високих вод і льодоходу, а також по трудомісткості і вартості, можуть бути уточнені і декілька збільшені з міркувань типізації.
Отже, прольоти мостів не можна призначати будь-якими, їх вибирають з певного ряду значень. Слід також мати на увазі, що довжина прольоту залежить від системи моста, хоча і довжина прольоту часто визначає його систему.
Таблиця 2.3
- Лекція 1. Види штучних споруд. Елементи мостового переходу і мостів. Основні визначення і позначення, що використовуються в мостах
- 1.1. Види штучних споруд на автомобільних і міських дорогах
- 1.2. Елементи мостового переходу
- Елементи мостів.
- Основні визначення і позначення, вживані на кресленнях і схемах мостів (див. Рис. 1.7):
- Лекція 2. Класифікація мостів. Вимоги до штучних споруд на дорогах. Послідовність проектування мостових споруд
- 1.3. Класифікація мостових споруд і труб на автомобільних і міських дорогах
- Класифікація водопропускних труб
- 2.1. Вимоги до мостових споруд на автомобільних і міських дорогах
- 2.2. Послідовність проектування мостових споруд і труб
- Лекція 3. Обґрунтування ширини моста. Обґрунтування розмірів прогонів моста
- 2.3. Призначення ширини мостових споруд
- Габарити мостів
- 2.4. Розбиття моста на прольоти
- Класи підмостових судноплавних габаритів
- Види льодоходу
- Найменші прольоти моста, що забезпечують пропуск льодоходу
- Лекція 4. Види навантажень і впливів. Визначення постійних навантажень. Тимчасові вертикальні і горизонтальні навантаження
- 2.3. Види навантажень і впливів
- Лекція 5. Залізобетонні мости. Загальні відомості. Матеріали для залізобетонних мостів. Основні системи залізобетонних мостів. Конструкція проїзної частини Загальні відомості про залізобетонні мости
- 6.1. Короткі відомості про розвиток залізобетонних мостів
- 6.2. Матеріали і вироби для залізобетонних мостів
- 6.3. Основні системи залізобетонних мостів і області їх застосування
- 6.4. Конструкція проїзної частини залізобетонних мостів
- Лекція 6. Види балочних мостів і області їх використання. Способи зведення мостів
- 6.1. Види балочних мостів і області їх використання.
- 6.2. Монтаж розрізних балочних пролітних будов кранами
- 7.8. Основи бетонування і монтажу залізобетонних пролітних будов на подмостях
- 7.9. Циклічне подовжнє насування нерозрізних пролітних будов з конвеерно-тыловым бетонуванням або збіркою
- 7.10. Навісне бетонування і навісна збірка нерозрізних пролітних будов
- Лекція 7. Конструкції розрізних прогонових будов з ненапруженою арматурою. Конструкції розрізних прогонових будов з напруженою арматурою
- 7.1. Види балочних мостів і області їх застосування
- 7.2. Конструкції плитних і ребристих розрізних пролітних будов з ненапружуваною арматурою
- 7.3. Конструкції розрізних і температурно-нерозрізних пролітних будов з напружуваною арматурою
- 7.4. Конструкції нерозрізних і консольних пролітних будов
- 7.5. Опорні частини залізобетонних балочних мостів
- Лекція 8. Основи розрахунку прогонових будов балочних залізобетонних мостів. МетодИ визначення коефіцієнтів поперечного розташування. Визначення зусиль в головних балках
- 8.1. Основні поняття про конструювання і розрахунок балочних пролітних будов
- 8.2. Визначення зусиль в плиті проїзної частини
- 8.3. Розрахунок плити на міцність, тріщиностійкість і витривалість
- 8.4. Визначення зусиль в балках
- 8.5. Розрахунок балок на міцність по нормальних перетинах
- 8.6. Розрахунок балок на міцність по похилих перетинах
- 8.7. Перевірка тріщиностійкості балок пролітних будов
- 8.8. Визначення деформацій балочних пролітних будов
- Лекція 9 Залізобетонних рамних, арочних і вантових мостів
- 9.1. Види рамних мостів, особливості їх конструкції і область застосування
- 9.2. Види арочних мостів, особливості їх конструкції і область застосування
- 9.3. Види вантових мостів, особливості їх конструкції і область застосування
- Лекція 10 Основні системи дерев'яних мостів. Дерев’яні мости малих прольотів із зближеними прогонами. Конструкція проїзної частини
- 10.1. Короткі відомості про розвиток дерев'яних мостів
- 10.2. Основні системи дерев'яних мостів і області їх застосування
- 10.3. Компоновка і основні типи конструктивних вирішень дерев'яних мостів малих і середніх прольотів
- 10.4. Конструкція проїзної частини дерев'яних мостів
- 10.5. Конструкції дерев'яних мостів і способи їх будівництва