10.3. Компоновка і основні типи конструктивних вирішень дерев'яних мостів малих і середніх прольотів

Дерев'яні мости малих прольотів можуть знайти застосування на автомобільних дорогах III, IV і V категорій. Їх влаштовують з габаритами Г-4,5 або Г-6 для однієї смуги руху або з габаритом Г-7 для двох смуг руху. Прольоти цих мостів приймають рівними 3; 6 і 9 м.

Дерев'яні мости малих прольотів – найбільш прості балочні мости. Вони складаються з пролітних будов і опор (рис. 5.8). Частина несучих пролітних будов може бути виконана з окремих простих або складних прогонів, блоків простих або складних прогонів, а також з клеєфанерних блоків. Вона підтримує проїзну частину з тротуарами і поручнями.

Проїзну частину цих мостів на дорогах найнижчих категорій виконують з дерева, а на мостах з двома смугами руху – з асфальтобетону по дерев'яному настилу або із залізобетонної плити.

Опори поділяються на проміжні і крайні. Проміжні опори підтримують пролітні будови, а крайні, крім того, забезпечують сполучення моста з насипом підходів. Вони можуть бути палевими, рамними, палево-рамними і клітинними (ряжевими).

Палеві опори є основним видом опор, їх застосовують у всіх випадках, коли грунт допускає забивання паль. Палі зверху об'єднують насадкою, на яку спирають пролітні будови. При висоті опор не більше 4 м в багатопролітних мостах їх влаштовують з одного поперечного ряду паль. Для збільшення поздовжньої жорсткості моста і сприйняття гальмівних зусиль при висоті опор більше 4 м влаштовують окремі дворядні (баштові) опори (рис. 5.9). Баштові опори по довжині моста розташовують через кожних три–пёять прольотів залежно від прольотів, що перекриваються, і висоти опор, але не рідше, ніж через 20...25 м.

Дерев'яні мости середніх прольотів (15...33 м) по конструкції в основному балочні з їздою поверху. Їх пролітні будови утворюються з декількох головних ферм (балок), об'єднаних системою зв'язків, і проїзної частини, що розташовується на верхніх поясах ферм. Пролітні будови таких мостів можуть бути виконані із застосуванням клеєних балок, деревометалевих ферм Гау–Журавського і дощато-цвяхових ферм.

У пролітних будовах з їздою поверху приймається зазвичай парна кількість ферм. Це забезпечує можливість створення просторових блоків, що утворюються з двох ферм за допомогою системи зв'язків. Кількість ферм в пролітній будові залежить від ширини проїзної частини, типу ферм і розмірів прольотів. Рішення про кількість ферм по ширині моста ухвалюють на основі порівняння варіантів з різною кількістю ферм з урахуванням витрат матеріалів на проїзну частину і умов будівництва. Так, наприклад, при порівнянні пролітних будов з чотирма або з шістьма фермами необхідно враховувати, що при шести фермах збільшується трудомісткість виготовлення ферм, ускладнюються монтаж пролітної будови і конструкція опор. Разом з тим зменшується вага монтажних блоків, відкривається можливість застосування кранів меншої вантажопідйомності, зменшується будівельна висота пролітної будови, з'являється можливість застосовування дрібнішого сортаменту для виготовлення конструкцій.

Для забезпечення просторової жорсткості пролітної будови головні ферми (балки) об'єднуються системою горизонтальних і вертикальних зв'язків (рис. 5.10). Поздовжні горизонтальні зв'язки розташовуються в площині поясів головних ферм і є горизонтальними фермами, що сполучають головні ферми попарно (рис. 5.10, а). Поясами ферм поздовжніх зв'язків є пояси головних ферм. Горизонтальні зв'язки сприймають навантаження від вітру і забезпечують стійкість стиснутого поясу з площини ферм. Без верхніх горизонтальних зв'язків конструкція пролітної будови непрацездатна.

Поперечні зв'язки (рис. 4.3, б) сполучають між собою всі головні ферми. Опорні поперечні зв'язки сприймають навантаження від верхніх горизонтальних зв'язків і передають його на опори моста. Проміжні поперечні зв'язки спільно з проїзною частиною забезпечують розподіл тимчасового навантаження між головними фермами.