Класифікація водопропускних труб

Залежно від умов будівництва труби поділяються на два типи: споруджувані на рівнинній місцевості і споруджувані на узгір'ях.

За видом матеріалу розрізняють кам'яні, бетонні, залізобетонні, металеві, дерев'яні і полімерні труби. Найбільш широке застосування на автомобільних дорогах отримали залізобетонні труб, вони складають 90 % від загальної кількості водопропускних труб. На дорогах нижчих технічних категорій можуть застосовуватися бетонні труби. Кам'яні труби знаходять застосування на гірських дорогах. Останніми роками ведуться роботи по використанню в дорожньому будівництві металевих гофрованих труб і труб з різних полімерних матеріалів (склопластики, клеєна деревина). Дерев'яні труби застосовуються лише як тимчасові споруди в районах, багатих лісом.

За формою поперечного перетину розрізняють круглі, прямокутні, овоїдальні і склепінчасті труби (рис. 1.12). Найбільшого поширення набули круглі і прямокутні труби. Для пропуску великих витрат води в круглих і прямокутних трубах влаштовують два, три і навіть чотири отвори.

Рис. 1.12. Типи поперечних перетинів труб:

а – кругла; б – прямокутна; в – овоїдальна; г – склепінчаста

Залежно від кількості протікаючої води і передбачуваного режиму гідравлічної роботи водопропускні труби можуть бути безнапірними, напівнапірними і напірними. Найбільш поширені безнапірні труб, що працюють неповним перетином.

За характером статичної роботи з навколишнім грунтом розрізняють труби жорсткі, пружні і гнучкі. У жорстких трубах грунтова засипка діє на трубу тільки як активне навантаження. У пружних і гнучких трубах засипка бере участь в спільній роботі з трубою.

За розміром отворів труби умовно підрозділяють на малі (з отворами 0,5…1,5 м), середні (з отворами 2...3 м), великі (з отворами 4...5 м) і дуже великі (з отворами більше 6 м).

Основи проектування мостових споруд і труб