Особливості виділення прибудинкових територій
При визначення прибудинкових територій появились специфічні терміни, які характеризують окремі елементи кварталу (мікрорайону):
Квартал – це частина сельбищної території, обмежена червоними лініями або лініями регулювання забудови з установленими місцевими правилами забудови режимом землекористування.
Житлова територія – територія житлового кварталу (мікрорайону), яка розоділяється на прибудинкові території для надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок та спорудження житлових будинків.
Прибудинкова територія – це встановлена за проектом земельна ділянка багатоквартирної забудови, призначена для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і будівель господарсько-технічного призначення.
Житлова одиниця - окрема квартира в житловому будинку, відносно якої провадиться розрахунок нормативної площі прибудинкової території.
Розрахункова площа прибудинкової території – площа житлової території частки (долі) загальної площі будинку (житлової одиниці) у загальній площі житлових будинків, розташованих на земельній ділянці.
Сервітут – обмеження права власника, користувача земельної ділянки або іншого нерухомого майна, що встановлюється на підставі укладеної між сторонами угоди, рішення суду або іншого юридичного акту, на використання земельної ділянки.
Об’єкти сервітуту – території, на які поширюються право сторонніх користувачів і водночас обмежуються права власників земельних ділянок щодо їх, використання.
Земельна ділянка – частина території населеного пункту, що має фіксовані межі, характеризується певним місцерозташуванням та низкою інших ознак.
Фізична площа земельної ділянки – це площа земної поверхні ділянки з врахуванням нерівностей поверхні землі: схилів, пагорбків, видолинків, ярів тощо.
Проектна площа земельної ділянки – це площа проекції ділянки на горизонтальну площину.
Реальна земельна частка – частина земельної ділянки окремого житлового будинку, межі якого можуть бути встановлені на місцевості.
Ідеальна земельна частка – частина земельної ділянки декількох житлових будинків, яка не може бути встановлена для окремого житлового будинку за умов конкретних факторів.
Резервна земельна ділянка – територія призначена за проектною містобудівною документацією для будівництва об’єктів різного функціонального призначення, не освоєна на час проведення розподілу території мікрорайону.
До складу території кварталу (мікрорайону) включають житлову територію та розташовані у кварталі ділянки установ обслуговування, адміністративних установ, комунальних споруд, підприємств обслуговування автомобілів, інших громадських будівель і споруд загальноміського, районного, місцевого значення, які знаходяться у державній, комунальній, приватній власності сторонніх осіб і не передаються у власність (користування) об’єднань власників майна житлових будинків.
- Факультет сільськогосподарського Кафедра технології
- 1.2 Попередній баланс території міста
- Баланс території міста
- 2. Розробка генеральної схеми міста
- 2.1 Вибір території для будівництва
- 2.2. Функціональне зонування території
- 2.3 Будівельне зонування сельбищної території
- 2.4. Міські громадські центри
- 2.5. Вулична мережа і планувальна структура міста
- 3. Планування житлової території мікрорайону
- 3.1. Структура сельбищної території міста
- 3.2. Розрахунок житлового фонду і чисельності населення мікрорайону
- 4. Схема функціонального зонування мікрорайону
- Попередній баланс території мікрорайону.
- 5. Детальне розпланування мікрорайону
- 5.1. Система проїздів і забудова житлової зони
- 5.2. Розміщення закладів обслуговування
- Озеленення
- 5.4 Визначення прибудинкових територій і земель за формами власності
- Особливості виділення прибудинкових територій
- Визначення житлової території кварталу (мікрорайону)
- Техніко-економічні показники проекту
- Література