2.1 Вибір території для будівництва

Вибір території для будівництва міста передбачає вивчення й аналіз рельєфу, геології, гідрогеології, кліматичних факторів і інших природних умов. Найбільш придатний для розміщення забудови є рельєф з ухилом від 5 до 50 ⁰/₀₀, при якому добре вирішуються вулична та дорожня мережа, відведення поверхневих вод без значних витрат на інженерну підготовку території.

Ділянки з ухилами 0,06-0,10 потребують проведення земляних робіт, а території з ухилами понад 0,10 – терасування, спорудження підборних стінок відкосів. Території з ухилом меншим 0,005 ускладнюють відведення поверхневих вод.

Характер рельєфу впливає на трасування інженерних мереж і на розмір коштів при їх спорудженні.

Важливим фактором для будівництва є характер ґрунтів за механічним складом, які повинні витримувати відповідне навантаження. Малоповерхові будівлі потребують ґрунтів із допустимим тиском 0,5 – 0,7 кг/см², багатоповерхові будинки від 1,5 кг/см² і вище, промислові об’єкти – 2,0 – 2,5 кг/см² .

За санітарними умовами ґрунтові води в зоні забудови повинні залягати на глибині 1,2 – 1,5 метрів від поверхні землі.

Вітровий режим, вологість і температура повітря та інші кліматичні фактори визначаються рельєфом території, наявністю зелених насаджень, водних просторів. При виборі території для проектування міста ці фактори

розглядаються комплексно у взаємозв’язку з природніми умовами району будівництва.

За результатами аналізу вибраної для проектування міста території визначають земельні ділянки, які є непридатними для забудови або мають обмежений режим використання.