10.2. Будівельні розчини

Будівельним розчином називають матеріал, одержуваний в результаті затвердіння раціонально підібраної суміші в'яжучого (цемент, вапно і т.д.), дрібного заповнювача (піску) і води, а в необхідних випадках і спеціальних добавок. До затвердіння цей матеріал називають розчинною сумішшю.

Залежно від виду в'яжучого, густини і призначення прийнята наступна класифікація будівельних розчинів.

За призначенням розчини бувають:

• мурувальні – для виконання кладки з цегли, штучних каменів і блоків;

• оздоблювальні – для оштукатурювання зовнішніх і внутрішніх поверхонь конструкції;

• спеціальні - декоративні, гідроізоляційні, тампонажні тощо;

• монтажні – для заповнення швів між великими залізобетонними елементами будівель.

За густиною розрізняють:

• з

  125

  вичайні важкі (густина більше 1500 кг/м³), одержувані із застосуванням природних пісків щільної структури;

- легкі (густина менше 1500 кг/м³), що виготовляються на пористих заповнювачах (керамзитовий пісок, спучений перліт і т.д.).

За видом в'яжучого розчини можуть бути: цементними, вапняними, гіпсовими, цементно-вапняними, вапняно-гіпсовими.

При використанні одного виду в'яжучого розчин називають простим, двох і більше видів – складним.