10.3.2. Характеристика сухих будівельних сумішей різного призначення

Мурувальні розчини (розчини для кам’яної кладки) отримують на базі цементу та гідравлічного вапна марок М100 і М200. Заповнювачами є кварцовий або вапняковий пісок. Такі розчини за призначенням класифікують на три групи:

• для звичайної цегли і блоків;

• для склеювання при муруванні тонкостінних блоків;

• для теплоізоляційної і силікатної цегли з покращеними теплоізоляційними властивостями.

Сухі суміші для гідроізоляційних робіт застосовують у вигляді фарбової або штукатурної гідроізоляції. Фарбова гідроізоляція – це багатошарове покриття складами на основі бітумно-полімерних мастик, а також на основі епоксидних поліуретанових та акрилових смол.

Штукатурна гідроізоляція – це покриття товщиною 5…20 мм із полімерцементних композицій.

Клеї для облицювальних робіт – це еластичні, адгезивні та тиксотропні речовини, за допомогою яких приклеюють плитку до поверхонь будівель та споруд. Комплекс властивостей не дозволяє плитці сповзати з поверхні, компенсує навантаження між плиткою і поверхнею, яке виникає внаслідок дії усадочних, температурних та інших деформацій.

Затиральні суміші (фуги) – це декоративні кольорові склади, які використовують для зовнішніх і внутрішніх робіт при заповненні швів між плитками з метою надання закінченого декоративного вигляду облицюванню. Ці матеріали сприймають частину напружень, що виникають на всій поверхні покриття, захищають конструкції від механічного пошкодження та проникнення води, мають добру адгезію до всіх частин плитки, низьку усадку, достатню еластичність, опір стиранню, ударну міцність. Затиральні розчини поділяють на :

• сірі (для покриття підлог);

• швидкотверднучі (для зовнішніх та внутрішніх робіт);

• еластичні (з гідрофобними властивостями);

• високоякісні фінішні забарвлені.

Полімермінеральні штукатурк поділяють на цементні й гіпсомісткі.

Склади на основі цементу призначені для оздоблювання фасадів і містять цемент, вапно, наповнювач. полімерний компонент, уповільнювач тужавіння, водоутримувальний компонент.

Гіпсомісткі штукатурки призначені для оздоблення внутрішніх поверхонь приміщень. Вони складаються з гіпсу, вапна, наповнювачів, уповільнювачів тужавіння, водоутримувального компоненту. Основними перевагами гіпсомістких сумішей є висока міцність і твердість, швидкість тужавіння, низька звукопровідність, добра хімічна стійкість і вогнетривкість.

Суміші для підлог та стяжок (наливні підлоги) поділяють на:

• звичайні, використовують для ремонтних робіт на невеликій площі, наносять вручну;

• швидкотужавіючі, застосовують як підшар на великих поверхнях, товщиною від 15 мм;

• високоякісні швидкотужавіючі, застосовують на великих поверхнях, товшиною від 5 до 10 мм.

Підлоги повинні мати високі показники якості за міцністю, деформативністю, зносостійкістю, тріщиностійкістю та декоративністю. Таким комплексом властивостей відрізняються наливні підлоги, отримані з використанням полімерних в’яжучих речовин. Як мінеральні в’яжучі матеріали використовують портландцемент, високоалюмінатний цемент, гіпс, ангідридовий цемент. Заповнювачем є кварцовий пісок, наповнювачем карбонатні породи або зола.

Сухі фарбові суміші (порошкові полімерні фарби) представляють собою дрібнодисперсну суху суміш, що складається із твердих полімерів, наповнювачів, пігментів та спеціальних добавок. Основною сировиною є епоксидні, поліефірні, поліуретанові смоли та поліетилен, полівінілхлорид. Порошкові полімерні фарби використовують у зв'язку з підвищенням вимог до охорони навколишнього середовища та високою вартістю природних масел, вони не містять органічних барвників.

Контрольні запитання

1. Що називають будівельними розчинами?

2. Як досягають необхідної легкоукладальності й водоутримуючої здатності розчинної суміші?

3. У чому полягає зміст змішаних розчинів?

4. Області застосування будівельних розчинів.

5. Які види декоративних розчинів ви знаєте?

6. Що називають сухою будівельною сумішшю?

7. Як класифікують сухі будівельні суміші?

8. Як будівельні розчини відрізняються від сухих будівельних сумішей?