logo
Матеріалознавство

13.2. Основні компоненти лакофарбової композиції

Основними компонентами, що складають лакофарбову композицію, є: плівкоутворюючі речовини, пігменти, наповнювачі, сикативи, розчинники.

Плівкоутворюючі речовини забезпечують зчеплення між собою часток пігменту, висихання покриття за рахунок реакції полімеризації (тужавіння), адгезію покриття до пофарбованої поверхні. Нижче розглянуті основні види плінкоутворювачів, до яких відносять:

-

162

м і н е р а л ь н і в'яжучі - вапно, рідке скло, цемент;

- р о с л и н н і к л е ї - крохмаль і близькі за складом водорозчинні ефіри целюлози;

- т в а р и н н і - розчинні у воді високомолекулярні речовини білкового походження, що утворюють плівки з гарною адгезією до поверхні, яку фарбують. До них належать кісткові, желатинові, казеїновий клеї. Лакофарбові композиції, виконані на основі тваринних клеїв атмосферостійкі й мають добру адгезію до силікатної поверхні (бетону, штукатурки).

- с м о л и п р и р о д н і - продукти рослинного походження, слабко пофарбовані або прозорі. До них належать: каніфоль, копали, янтар, щелак.

- в о д о р о з ч и н н і еэ ф і р и ц е л ю л о з и (метилцелюлоза - МЦ, карбоксилметилцелюлоза - КМЦ ) використовують для внутрішніх робіт, тому що лакофарбові покриття на їхній основі не мають достатньої атмосферостійкості;

- н і т р о ц е л ю л о з а - складний ефір целюлози, отриманий у результаті взаємодії з азотною кислотою;

- о л і ф и - досить поширені плівкоутворюючі речовини на основі рідких рослинних масел або алкідних полімерів, модифіковані рослинними маслами. За складом й технологією одержання оліфи підрозділяють на: натуральні, оліфи-оксоль і алкідні;

- с и н т е т и ч н і плівкоутворювачі отримані в результаті хімічних реакцій полімеризації або поліконденсації. До них належать епоксидні, поліефірні, поліуретанові, перхлорвінілові, поліакрилатні полімери. Використання синтетичних плівкоутворювачів дозволяє заощаджувати харчові, рослинні масла й натуральні смоли. Шляхом регулювання складу плівкоутворювачів при синтезі одержують лаки й емалі з найрізноманітнішими властивостями;

- в о д н і д и с п е р с і ї п о л і м е р і в - являють собою дрібні частки полімерів, завислі у воді. Концентрація полімеру 40-50 %.

Пігменти являють собою тонкомолоті пофарбовані порошки, нерозчинні у воді, плівкоутворювачах й розчиннику. Пігменти забезпечують покриттю кольори, антикорозійні властивості. До основних технологічних властивостей пігменту, що здійснюють вплив на якість майбутнього покриття, відносять: барвну здатність (здатність передавати свої кольори при змішуванні з білим пігментом), дисперсність (ступінь подрібнювання) покривність (інтенсивність фарбування, витрата пігменту на 1м2 укриваної поверхні) і маслоємкість (мінімальна витрата плівкоутворювача, необхідного для одержання однорідної пасти).

До експлуатаційних характеристик пігментів належать: світлостійкість, атмосферостійкість, теплостійкість, хімічна стійкість і нешкідливість.

Залежно від походження пігменти класифікуються на мінеральні й органічні, а за способом одержання - на природні й штучні ( табл. 13.1.)

Таблиця 13.1 – Класифікація пігментів за природою походження

Пігменти

Мінеральні

Органічні

Металеві

природні

штучні

Крейда

Вапно

Каолін

Охра

Мумія

Умбра

Сурик залізний

Перекис марганцю

Графіт

Білила цинкові

Білила титанові

Білила свинцеві

Літопон

Крон свинцевий

Умбра палена

Сажа малярська

Зелень цинкова

Оксид хрому

Лазур малярська

Аніліновий чорний

Нікелевий жовтий

Фталоціаніновий блакитний

Карбазоловий фіолетовий

Толуідиновий червоний

Пудра алюмінієва

Пил цинковий

Бронза золотава

Пігменти органічного походження мають високу інтенсивність кольору, але знижену довговічність і атмосферостійкість.

Наповнювачі - слабкофарбовані, тонкомолоті мінеральні матеріали, які вводять у лакофарбову композицію з метою економії дорогих пігментів, підвищення в'язкості складу, міцності, щільності й температурної стійкості покриття. Перераховані властивості забезпечуються введенням сульфату барію, сульфату кальцію, карбонату кальцію, кремнезему, діатоміту, глини, тальку, слюди.

Розчинники - рідини органічного походження, призначені для надання лакофарбовим складам необхідної малярної консистенції і забезпечення можливості її нанесення на поверхню.

Тип розчинника залежить від природи плівкоутворювача. Так, для олійних фарб – це бензин, уайт-спірит, скипидар, для гліфталевих і бітумних лаків і фарб - сольвент, ксилол, скипидар, для перхлорвінілових фарб - ацетон, для клейових і водоемульсійних - вода.

Розріджувачі на відміну від розчинників вони не розчиняють плівко утворюючі речовини, а знижують їх в'язкість.

Сикативи - речовини для прискорення процесу висихання (твердіння) лакофарбової плівки. Являють собою металеві похідні октанової кислоти.

До допоміжних компонентів, у тому числі і спеціального призначення, належать:

стабілізатори ( речовини, що запобігають осадженню пігментів при зберіганні фарб і емалей); пластифікатори (забезпечують рівномірне нанесення композиції на поверхню, яку фарбують); аерозатори (забезпечують помірний запах фарби) і т.д.