8.5 Оцінка якості води

Воду (ГОСТ 23732) використовують для приготування бетонних сумішей та поливання в літній час відкритих поверхонь монолітного бетону.

Можна застосовувати воду, яка має значення показника рН у межах 4,0…12,5 і відповідає технічним умовам. Наявність шкідливих домішок у воді перешкоджає нормальному тужавінню і твердінню цементу й призводить до появи у бетоні сполук, що знижують його міцність та довговічність.

Використання води, що містить органічні речовини, такі як цукор та феноли, призводить до сповільнення процесу гідратації цементу та зниження міцності бетону. Вміст кожного з них не повинен перевищувати 10 мг/л.

Домішки нафтопродуктів, мастил, жирів, що осідають на поверхні цементних зерен та заповнювача, мають негативний вплив не тільки на процеси гідратації, але й погіршують зчеплення заповнювача з цементним каменем та знижують міцність бетону.

Важливо знати про наявність у воді розчинних солей, зокрема таких, які містять аніони SO₄^2- та Сl^-.

Розчинені солі при підвищеній концентрації кристалізуються у порах цементного каменю й утворюють на поверхні бетону висоли, які значно погіршують зовнішній вигляд виробів. Сумарний вміст солей у воді замішування не повинен перевищувати 5 г/л. Сульфат-іони можуть бути причиною корозії цементного каменю, яка призводить до його руйнування, а хлор-іони здатні викликати корозію також і сталевої арматури. Вміст сульфат-іонів не повинен бути вищим ніж 2,7 г/л, а хлор-іонів - 1,2...3,5 г/л.