logo
Матеріалознавство

11.1. Загальні відомості

Бітуми й дьогті - це органічні матеріали аморфної структури до складу яких входять високомолекулярні вуглеводні і їхні похідні.

Застосування бітумів було відоме давно, однак література тривалий час майже не згадувала про бітуми чи асфальти. За 700 років до нашої ери у Вавилоні природний полімер - бітум застосовувався як цементуючий і водостійкий матеріал при будівництві каналу під рікою Євфрат. У 1300 р. італійський мандрівник Марко Поло вперше вказав на родовища «рідкого асфальту» в Баку. У Росії асфальти і бітуми почали застосовувати в 40-ві роки ХІХ ст., спочатку в дорожньому будівництві, а потім при виробництві лаків, фарб і гідроізоляційних матеріалів.

Бітуми й дьогті поєднує близькість складу і структури і, як наслідок, подібність основних властивостей.

До бітумних матеріалів відносяться:

Дьогті одержують у результаті сухої перегонки твердих видів палива: кам'яного вугілля, торфу, пальних сланців.

Дьогтьові в'яжучі речовини підрозділяють на наступні види:

- с и р и й к а м ' я н о в у г і л ь н и й дьоготь, одержуваний коксуванням (1000-1300 оС) чи напівкоксуванням (500-600 оС), що являє собою грузлу темно-буру рідину, яка складається з насичених і ненасичених вуглеводнів і фенолу;

- в і д і г н а н и й дьоготь одержують із сирого дьогтю шляхом видалення води і легких та середніх масел. Цей процес здійснюється при температурі 300-360 оС.

- пек - твердий, залишковий продукт перегонки кам'яновугільної смоли, не розчиняється у воді, розчинний в органічних розчинниках.

За призначенням бітумні й дьогтьові матеріали бувають :