12.5.4. Теплоізоляційні полімерні матеріали
Полімерні теплоізоляційні матеріали класифікують за структурою, формою, видом основної сировини, середньою густиною, теплопровідністю та стискуваністю (ГОСТ 16381). Полімерні матеріали, що мають ніздрювату структуру, яка може бути представлена системою ізольованих пор, називають пінопластами, сполучених пор – поропластами, а регулярно повторюваних порожнин – сотопластами( рис. 12.1.)
Їхня частка в загальному обсязі теплоізоляційних матеріалів досягає 20 %. Вони відрізняються високими експлуатаційними характеристиками, довговічні й технологічні. За зовнішнім виглядом й способом застосування газонаповнені пластмаси можуть бути у вигляді штучних виробів (в основному плит) і у вигляді рідко-грузлих матеріалів, що спучуються і затвердівають на місці застосування (заливальні пінопласти, монтажні піни).
Пінопласти — листові й фасонні вироби одержують вспінюванням різних полімерів: полістиролу, полівінілхлориду, поліетилену, фенольних полімерів та ін. Пінополістирол — найбільш відомий вид будівельних пінопластів. З нього одержують крупнорозмірні плити товщиною до 100 мм. Марки за густиною (кг/м3) пінополістирола D15...D50; теплопровідність — 0,03...0,04 Вт/(м•С); теплостійкість 80...90 °С Пінополістирол - горючий матеріал, однак за допомогою антіпіренів одержують важкогорючий пінополістирол.
Пінополівінілхлорид — матеріал у вигляді плит, за методом одержання і структурою аналогічний пресовому пінополістиролу. Густина пі-нополівінілхлоріду 35...70 кг/м3, теплопровідність - 0,04...0,054 Вт/(м•оС). Теплостійкість пінополівінілхлориду — 130...140 °С; горючість значно нижче, ніж у пінополістиролу.
Заливальні пінопласти — рідкогрузлі олігомірні смоли, що заливають у пазухи, залишені в ізольованій конструкції, що спучуються і затвердівають в них.
Фенольний пінопласт — один з перших пінопластів. Він поставлявся на місце використання у двох упаковках (смола з газоутворювачем і затверджувач), які змішують безпосередньо перед заливанням. У якості газоутворювача застосовується алюмінієва пудра, а кислотний отверджувач, крім своєї основної ролі, реагуючи з алюмінієвою пудрою, виділяє газоподібний водень. Фенольні пінопласти тверді й теплостійкі; добре зчіплюються в момент затвердіння з іншими матеріалами. Використовуються при виробництві тришарових легких панелей типу «сендвіч»: два металевих листи, між якими укладений пінопласт.
Гідроізоляційні, покрівельні та герметизуючі матеріали. Спільною ознакою гідроізоляційних, покрівельних та герметизуючих матеріалів є водо- та паронепроникність, тріщиностійкість, водо- та атмосферостійкість.
З полімерних матеріалів для гідроізоляції особливо широко застосовують плівки, мастики (див. розд. 11), лаки та фарби (див. розд.13) (ДСТУ Б А.1.1-29-94; ДСТУ Б В.2.7-77-98; ДСТУ Б В.2.7-78-98; ДСТУ Б В.2.7-79-98; ДСТУ Б В.2.7-106-2001).
Поліетиленові плівки спеціального призначення для потреб будівництва використовують у конструкціях покриттів для захисту піддахового простору від пилу, дощу та снігу.
При застосуванні паропроникних плівок завдяки мікроперфорації крізь них вентилюється водяна пара, що проникає у теплоізоляційний шар покрівельної конструкції.
Для запобігання конденсації вологи з пари, що піднімається з піддахового приміщення, використовують багатошарові плівки, верхній і нижній шари яких ламіновані і забезпечують гідроізоляційні властивості та паронепроникність матеріалу, а тканинний прошарок — необхідну міцність. Плівки призначені для похилих покрівель, що вентилюються. Наприклад, паронепроникна захисна армована плівка «паробар'єр» використовується як захисний шар із внутрішньої сторони теплоізоляції підпокрівельного простору, а також для утворення паронепроникного шару з внутрішньої сторони теплоізоляції у випадках внутрішнього утеплення зовнішніх стін будівель. Різновидом такої плівки є паронепроникна підпокрівельна плівка «паробар'єр-Ал», що являє собою чотиришаровий матеріал, який має несучу сітку для армування. Ця сітка з обох боків ламінована поліетиленовою плівкою, як нижній шар використовується віддзеркалююча алюмінієва фольга.
Достатньо поширеними герметиками є силіконовий (кислотний, нейтральний), акриловий, поліуретановий, бітумний, каучуковий, полісульфідний, полібутановий. Кислотний і нейтральний силіконові герметики є діелектриками, що відрізняються від інших термостабільністю, високою адгезією та підвищеною хімічною стійкістю.
Акриловий герметик має густину 1,55 г/см3, здатний надійно працювати в інтервалі температур від -20 °С до +75 °С, добре піддається фарбуванню, має високу адгезію до різних будівельних матеріалів. Але йому властиві деякі недоліки, що обмежують галузі застосування. До них належать низька водостійкість, усадка від 1 до 15 %, низька стійкість до дії ультрафіолетових променів. Тому його застосовують тільки для внутрішніх робіт.
Поліуретановий герметик характеризується високою міцністю, зносостійкістю, стійкістю до дії кислот, мастил, бензину, має високу адгезію до скла, металів, кераміки. Застосовують його у шляхобудуванні, для ущільнення стиків конструкцій підземних переходів, тунелів.
Бітумний герметик дуже еластичний, має високу водостійкість і водонепроникність та адгезію до бітумних матеріалів, бетону, каменю, деревини, металів, скла. Застосовується для потреб дорожнього будівництва, герметизації щілин і швів покрівлі.
Каучуковий герметик має високу еластичність, стійкий до розтягувальних напружень, дії ультрафіолетових променів та інших атмосферних факторів, у тому числі і коливань температури від -25 °С до +100 °С. Після затвердіння його можна фарбувати. Крім того, такий герметик має високу адгезію до бетону, скла, кераміки, природного каменю, деревини. Тому його достатньо широко застосовують у будівництві крім випадків, коли з'єднані елементи знаходяться під постійним тиском води.
- 3.1. Загальні відомості…………………………………………………. 43
- 4.1. Загальні відомості……………………………………………….... 52
- 5.1. Загальні відомості………………………………………………….58
- 6.1. Загальні відомості………………………………………………… 63
- 10.1. Загальні відомості……………………………………………….. 122
- 11.1. Загальні відомості……………………………………………...... 136
- 12.1. Загальні відомості……………………………………………...... 144
- 13.1. Загальні відомості......................................................................... 158
- Передмова
- Розділ 1. Значення курсу «будівельне матеріалознавство» загальні відомості. Будова, склад і властивості матеріалів
- 1.1. Значення курсу «Будівельне матеріалознавство»
- 1.2. Загальні відомості
- 1.2.1. Стандартизація будівельних матеріалів
- 1.2.2. Класифікація будівельних матеріалів
- 1.3. Будова та склад матеріалів
- 1.3.1. Будова матеріалів
- 1.3.2. Склад матеріалів
- 1.4. Властивості будівельних матеріалів
- 1.4.1.Фізичні властивості матеріалів
- 1.4.2. Механічні властивості матеріалів
- 1.4.3. Хімічні й технологічні властивості матеріалів
- Розділ 2. Природні будівельні матеріали
- 2.1. Гірські породи й мінерали
- 2.1.1. Магматичні гірські породи
- 2.1.2. Осадові гірські породи
- 2.1.3. Метаморфічні гірські породи
- 2.1.4. Природні кам'яні матеріали
- 2.1.5. Техногенні відходи
- Відходи промисловості, використовувані у виробництві будівельних матеріалів
- 2.2. Лісові матеріали
- 2.2.1. Загальні відомості
- 2.2.2. Будова і склад деревини
- 2.2.3. Загальні властивості деревини
- 2.2.4. Деревні породи
- 2.2.5. Вади деревини
- 2.2.6. Захист деревини від гниття, уражених комахами і загоряння
- 2.2.7. Матеріали і вироби з деревини
- Розділ 3. Керамічні матеріали й вироби
- 3.1. Загальні відомості
- 3.2. Сировина для виробництва керамічних матеріалів
- 3.3. Загальна схема технології виробництва керамічних матеріалів
- 3.4. Керамічні матеріалі й вироби
- 3.4.1. Стінові керамічні матеріали
- 3.4.2. Вироби для облицювання фасадів
- 3.4.3. Плитки для внутрішнього облицювання
- 3.4.4. Керамічні вироби для покрівлі й перекриттів
- 3.4.5. Санітарно-технічна кераміка й керамічні вироби спеціального призначення
- Розділ 4. Скло і матеріали на основі мінеральних розплавів
- 4.1. Загальні відомості
- 4.2. Основи виробництва скла
- 4.3. Властивості скла і скловиробів
- 4.4. Різновид скляних виробів
- 4.5. Ситали, шлакоситали й ситалопласти
- Розділ 5. Метали й металічні конструкції, застосовувані в будівництві
- 5.1. Загальні відомості
- 5.2. Класифікація металів
- 5.3 Основи технології черни
- 5.3.1 Виробництво чавуну
- 5.3.2. Виробництво сталі та її застосування у будівництві
- 5.4. Кольорові метали і сплави
- Розділ 6. Неорганічні в'яжучі речовини
- 6.1. Загальні відомості
- 6.2. Повітряні в'яжучі речовини
- 6.2.1. Гіпсові в'яжучі речовини
- 6.2.2. Повітряне вапно
- 6.2.3. Магнезіальні в'яжучі
- 6.3. Гідравлічні в'яжучі речовини
- 6.3.1. Гідравлічне вапно
- 6.3.2. Портландцемент
- 6.3.3. Спеціальні види портландцементу
- Розділ 7. Штучні матеріали й вироби на основі мінеральних в’яжучих речовин
- 7.1 Матеріали й вироби на основі портландцементу
- 7.2. Залізобетон
- 7.3. Азбестоцементні вироби й конструкції
- 7.4. Матеріали й вироби на основі вапняних в’яжучих речовин
- 7.5. Матеріали й вироби на основі гіпсових в’яжучих речовин
- Розділ 8. Характеристика матеріалів для розчинів і бетонів
- 8.1. Функції заповнювачів у бетонах і розчинах.
- Високоміцний заповнювач разом із цементною матрицею забезпечує міцність бетону;
- Пористі заповнювачі знижують середню густину і теплопровідність бетонів;
- 8.2. Оцінка якості дрібного заповнювача
- 8.3 Оцінка якості великого заповнювача
- Зернова суміш великого заповнювача. За крупністю зерен щебені й гравій розділяють на наступні фракції: 5...10; 10...20; 20...40; 40...70.
- 8.4 Пористі заповнювачі
- 8.5 Оцінка якості води
- 8.6 Добавки
- Яку роль у бетонах і розчинах відіграють заповнювачі?
- Розділ 9. Бетони
- 9.1. Загальні відомості. Класифікація бетонів
- 9.2. Властивості бетонної суміші
- 9.3. Основи оптимальної технології бетону
- 9.4. Твердіння бетону
- Основні властивості важкого бетону
- 9.6. Легкі бетони
- 9.6.1. Легкі бетони на пористих заповнювачах
- 9.6.2. Ніздрюваті бетони
- 9.6.3. Крупнопористий бетон
- 9.7. Спеціальні види бетонів
- Розділ 10. Будівельні розчини й сухі будівельні суміші
- 10.1. Загальні відомості
- 10.2. Будівельні розчини
- 10.2.1. Матеріали для виготовлення розчинних сумішей
- 10.2.2. Властивості розчинних сумішей і затверділих розчинів
- 10.2.3. Підбір складу, приготування і транспортування розчинів
- 10.2.4. Види будівельних розчинів
- 10.3. Сухі будівельні суміші
- 10.3.1. Класифікація сухих будівельних сумішей і характеристика вихідних матеріалів
- 10.3.2. Характеристика сухих будівельних сумішей різного призначення
- Розділ 11. Бітумні й дьогтьові в'яжучі речовини, матеріали на їхній основі
- 11.1. Загальні відомості
- 11.2. Властивості бітумних і дьогтьових в'яжучих речовин
- 11.3. Застосування бітумних і дьогтьових в'яжучих
- 11.4. Асфальтобетонні розчини
- Розділ 12. Полімерні матеріали
- 12.1. Загальні відомості
- 12.2. Класифікація полімерних речовин
- 12.3. Склад і властивості пластмас
- 12.3.1. Склад пластмас
- 12.3.2. Властивості пластмас
- 12.4. Технологія виробництва пластмас
- 12.5. Застосування полімерних матеріалів і виробів
- 12.5.1. Конструкційні полімерні матеріали
- 12.5.2. Опоряджувальні полімерні матеріали
- 12.5.3. Полімерні матеріали для покриттів підлог
- 12.5.4. Теплоізоляційні полімерні матеріали
- 12.6. Оцінка довговічності. Проблеми екології виробництва та застосування полімерних матеріалів
- Розділ 13. Лакофарбові матеріали
- 13.1. Загальні відомості
- 13.2. Основні компоненти лакофарбової композиції
- 13.3. Маркування лакофарбових матеріалів
- 13.4. Види лакофарбових матеріалів
- 13.5. Класифікація та характеристика лакофарбових покриттів
- 13.6. Особливості використання лакофарбових матеріалів та оцінка їхньої екологічності
- Короткий словник спеціальних термінів, що використовуються для вивчення курсу « Будівельне матеріалознавство»
- Нормативні документи
- Список літератури
- 61002, Харків, хнамг, вул. Революції, 12
- 61002, Харків, хнамг, вул. Революції, 12