Короткий зміст теми
1.Розглянемо найважливіші особливості усної форми спілкування. Усна форма спілкування відрізняється від писемної насамперед матеріальною формою реалізації: вона витворюється мовним апаратом людини і сприймається на слух. Усне мовлення характеризується ще й такою особливістю, як непідготовленість, спонтанність. Переважно спілкування навіть у діловій сфері здійснюється як непідготовлений акт.
Мало уваги приділяється усній формі висловлювання, зокрема пошукам нових його форм. Звідси й виникає в нашому усному мовленні стільки готових синтаксичних конструкцій. Сюди належать форми вітання, прощання, поздоровлення тощо. Загалом побутові діалоги містять дуже багато готових “штампів”, але оскільки вони полегшують і спрощують нам процес спілкування, ми цієї їх“штампованості” не помічаємо.
Усне мовлення характеризується надлишковою інформативністю.
Додаткова інформація усного мовлення міститься в інтонації, в міміці, жестах, а головне - в обсттавинах живого спілкування мовців. Часом пауза в розмові несе в собі більше інформації, ніж усе висловлене попередньо ( скажімо, пауза перед відповіддю на поставлене запитання).
Таким чином, “штампованість” нашого мовлення - деяка лексична його обмеженість - значною мірою компенсується обставинами спілкування.
Надлишковість усього мовлення проявляється в тому, що в наших репліках слів уживається значно більше, ніж це потрібно для висловлювання думки. Цими словами є займенники, вказівні частки, прислівники, які повторюють уже назване іншими - повнозначними- частинами мови (ось, от, так; такий, якись, певний; таким чином, отже, так от та ін.).
Надлишковість усного спілкування проявляється і в наявності багатьох поворотів.
2. Обставини, за яких відбувається усне ділове спілкування, дуже неоднакові: адже зовсім інші вимоги ставить перед ним розмова з одним співрозмовником, з кількома - і з цілим залом слухачів; по-іншому ми будуємо свою розмову, якщо людина сидить перед нами - і якщо вона звернулась до нас по телефону та ін.
Тому усне ділове спілкування залежно від кількості співрозмовників і завдань поділяють на публічне і приватне.
3. А.П. Коваль у своїй книжці “Культура ділового спілкування“ пропонує такі найзагальніші вимоги до усного мовлення культурної людини:
- ясність у формуванні думки;
- логічність, смислову точність, звідси - небагатослівність мовлення;
- відповідність між змістом мовлення і мовними засобами;
- відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення;
- співмірність мовних засобів і стилю викладу (одностильність уживання одиниць мовлення);
- укладання природних, узвичаєних словосполучень; вдалий порядок слів;
- різноманітність мовних засобів (багатство лексики);
- самобутність, нешаблонність в оцінках, порівняннях; у побудові висловлювання;
- ефективність мовлення; красномовство ( з урахуванням доречності й доцільності їх);
- милозвучність, виразність, дикції, відповідність між темпом мовлення, силою голосу, з одного боку, і ситуацією мовлення - з другого.
Дейл Карнегі у своїй книжці “ Как заво?в?вать друзей...” звертає увагу на культуру спілкування, яка містить - правила мовленневого етикету.
Етикет - це зовнішній прояв внутрішньої дисципліни людей, їх прагнення до порядку й порядності. Тактовна людина, починаючи розмову, завжди спробує зясувати, чи зацікавить співрозмовника те, що вона збирається йому розповісти, чи не буде йому нудно, чи має він час і настрій її вислухати... Отже, ввічливість - це зовнішні прояви внутрішніх якостей людини; але це найчастіше не індивідуальні, а загальноприйняті прояви. Існують різні сторони ввічливості. Вони мають свої імена: коректність - підкреслено офіційна, чисто службова і дещо сухувата, холодна ввічливість; шанобливість - поштивість - ввічливість, яка підкреслює повагу до людини; любязність - прагнення бути приємним і корисним; делікатність - ввічливість у поєднанні з особливою мякістю й тонким розумінням внутрішнього стану та настрою інших людей. І найважливіше правило ввічливості, яке діє в усьому світі однаково, - усміхатись! Усмішка - засіб встановлення добрих стосунків між людьми.
Найважливішими складниками поняття “ділове спілкування” - це встановлення контакту, вміння розмовляти й слухати. Встановлення контакту починається з привертання уваги співрозмовника.
У службовій обстановці діє ціла низка звертань: на імя, якщо люди одного віку, давно й добре знають одне одного; на імя та по-батькові - коли люди різного віку, коли ситуація стає більш офіційною; на прізвище з обовязковим пане, добродію чи друже, товаришу: на імя з обовязковим пане (пані, панно) - у строгій, офіційній ситуації. Звертання лише на прізвище широко вживається при зустрічі людей старшого покоління, до молодих, які є учнями, студентами тощо.
Таким чином, у людини з високою мовною культурою завжди знайдеться з чого вибрати ввічливу форму звертання для встановлення контакту й продовження спілкування. Основні вимоги до спілкування є такі:
1. Намагайтесь, щоб після розмови з вами люди були задоволені й переконані, що їх визнають; не чекайте на якісь особливі події, щоб висловити свої визнання; намагайтесь похвалити людину за кожну дрібницю, за невеликі успіхи в роботі; не починайте розмову з критики, а з похвали. Розмовляйте спокійно і витримано.
2. Усміхайтесь.
3. Щиро цікавтесь іншими людьми.
4. Памятайте, що імя людини - це найважливіший, найсолодший для нього звук на будь-якій мові.
5. Будьте гарним, уважним слухачем. Заохочуйте інших говорити про себе.
6. Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника.
7. Викликайте у вашого співрозмовника усвідомлення його значення і робіть це щиро.
8. Єдиний спосіб одержати перемогу в суперечці - це ухилитись від неї.
9. Проявляйте повагу до думки вашого співрозмовника. Ніколи не говоріть людині, що вона не має рації.
10. Якщо ви не маєте рації, визнайте це швидко і рішуче.
11. Із початку розмови дотримуйтесь дружного тону.
12. Нехай більшу частину часу говорить ваш співрозмовник.
13. Щиро старайтесь дивитись на речі з точки зору вашого співрозмовника.
14. Ставтесь співчутливо до думок і бажань інших.
15. Ніколи прямо не вказуйте на помилки інших. Спочатку поговоріть про власні помилки, а потім уже критикуйте свого співрозмовника.
16. Давайте людям можливість врятувати свій престиж.
17. Створюйте людям гарну репутацію, яку вони будуть старатися виправдати.
18. Застосовуйте заохочення. Створюйте враження, що помилки, які ви хотіли б бачити виправленими, легко виправити; робіть так, щоб те, до чого ви спонукаєте людей, здавалось не важким.
19. Добивайтесь, щоб люди були раді зробити те, що ви пропонуєте.
20. Не потрібно чіплятися.
21. Не старайтеся перевиховати свого товариша.
22. Не критикуйте.
23. Висловлюйте один одному щиру вдячність.
24. Будьте уважні один до одного.
- Тема 1. Роль мови в житті суспільства
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 2. Система мови
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 3. Види мовленнєвої діяльності
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 4. Навчальна мовленнєва діяльність
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 5. Культура мовлення
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 6. Лексико-фразеологічні норми
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 7. Норми українського словотвору, формотворення і словозміни
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 8. Синтаксичні норми
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Розвиток культури
- Література
- Тема 9. Українська орфографія
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 10. Пунктуація
- Література
- Короткий зміст теми
- Двокрапка
- 4) Крапки (...)
- 5) Дужки
- 7) Знак питання (?)
- 8) Знак оклику (!)
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 11. Функції мовлення. Стилі мови
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Перша бібліотека на Русі
- Література
- Тема 12. Текст
- Література
- Короткий зміст теми
- Ніжна і мелодійна
- Великдень
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Гетьман Петро Дорошенко
- Умови укладення шлюбу
- Іван Богун
- Література
- Тема 13. Типи мовлення
- Література
- Короткий зміст теми
- Це зробили ми
- За відвагу на пожежі
- Хочу бути хліборобом
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 14. Поєднання у тексті різних типів мовлення Література
- Короткий зміст теми
- Запорозький дуб
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Кравецька майстерня
- Тема 15. План
- Література
- Короткий зміст теми
- Перший кошовий та основник Січі - Дмитро Байда-Вишневецький
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 16. Тези
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- На ринку
- Література
- Тема 17. Конспект
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Торгівля
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Торгівля
- Література
- Тема 19. Усне ділове спілкування
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- В установі
- Література
- Тема 20. Публічні виступи
- Література
- Короткий зміст теми
- Методична підготовка
- Образність мови
- Психологічна підготовка
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- Література
- Тема 21. Писемне ділове спілкування
- Література
- Короткий зміст теми
- Питання для обговорення
- Практичні завдання
- На вулиці
- Література
- Ділове мовлення методичні рекомендації й зразки ділових паперів
- Автобіографія
- Автобіографія
- Акт № 17
- Акт проголошення незалежності україни
- Довідка
- Довідка
- Договір
- Договір
- Договір
- Доповідна записка
- Доповідна записка
- Доручення
- Доручення
- Доручення
- Доручення
- Доручення № 102
- Наказ №19
- Протокол № 8
- Розписка
- Розписка
- Розписка
- Розписка
- Телеграма
- Характеристика
- Характеристика
- Словничок