ТЕМА 1

Короткий зміст теми

1. Тези - це коротко сформульовані основні положення статті, доповіді, лекції тощо. Від плану тези відрізняються тим, що чітко формулюють основні твердження чи думки, дають стислу відповідь на питання плану. Тези, як і план, можна складати: 1) за готовим текстом і 2) з метою створення власного висловлювання.

За готовим текстом розрізняють два види тезування: 1) добування авторських тез із тексту; 2) формулювання основних положень тексту власними словами.

У першому випадку знаходять у тексті основні положення, які висуваються автором, виписують їх і розміщують у певній послідовності відповідно до розвитку авторської думки.

У другому випадку знаходять у тексті основні авторські думки, викладають їх своїми словами і також записують у певній послідовності. Розглянемо приклад виписаних з тексту “Перший кошовий та основник Січі” (Тема 15) авторських тез і сформульованих основних положень тексту власними словами, розміщених у таблиці разом із планом до тексту.

№№ п-п	План	Авторські тези із тексту	Тези, висловлені власними словами
11.	Перший кошовий Запорізь-кої Січі.	Першим кошовим Запорізької Січі був Дмитро Вишневецький, званий також Байдою. Під його проводом запорожці збудували Січ на острові Хортиці.	Першим кошовим Запорізької Січі був Дмитро Вишневецький, якого називали Байдою, тому що він був родом з міста Вишнівця з Волині. Байда дуже любив козаків і прибув до них. Його вибрали кошовим і під його керівництвом збудували Запорізьку Січ.
22.	Облога Січі.	Ця Січ не подобалася татарам, бо вони знали, що через козаків не зможуть напасти на Україну. 24 дні простояв хан з військом, не міг Січ здобути і повернувся в Крим. Наступного літа прийшов з більшим військом. Козаки побачили, що не зможуть встояти. Під проводом Байди козаки вийшли з Січі.	Татарський хан зрозумів: щоб далі нападати на Україну, треба знищити Запорізьку Січ. Перша облога не принесла татарам перемоги. Через рік хан привів удесятеро більше військо. Але Байда зумів вивести козаків з облоги і сховатися у степах.
33.	Похід Байди з козаками на Молдавію.	Байда з козаками пішов на Молдавію, бо в р. 1514 її завоювали турки і почали знущатися над усім хрещеним народом.	Козаки з Байдою пішли у Молдавію, щоб визволити сусідів, де більшість були українці з турецької займанщини.
44.	Байда попав у полон.	Цей похід скінчився для кошового нещасливо.Турки зловили Байду і повезли до турецького султана. Селім ІІ казав Байду вбити.	Цей похід був для Байди останнім. Підкуплені молдавани видали кошового туркам. Ті повезли його до Царгорода, де султан наказав убити Байду за те, що він напав на його Молдавію.
55.	Пісня про хороброго козацько-го отамана.	Про Байду-Вишневецького співає наш народ пісню. У ній говориться що султан обіцяв Байді життя і свою дочку, коли той прийме турецьку віру. Але Байда не згодився на зраду.	Український народ співає пісню, прославляючи сміливість Байди, його вірність народові та Батьківщині, його геройську смерть і духовну перемогу над ворогом

Деколи необхідно поряд із тезами записувати й частину фактичного матеріалу, який, припустимо, потрібен мовцеві для доведення висунутого ним твердження Така форма запису тез практично необхідна при підготовці до публічного виступу.

2. Тези власного висловлювання є таким же “робочим інструментом” мовця, необхідним йому для побудови тексту, як і план. Основне призначення тез - відновити в памяті зміст висловлювання. Добре складені тези - це підготовлене, продумане висловлювання, економно сформульоване, проте повне (у тезах містяться усі його основні положення). Чим же відрізняються тези від тексту висловлювання (доповіді, лекції тощо)? Насамперед тим, що вони містять лише принципові положення, які ще мають бути розяснені й обгрунтовані під час проголошення висловлювання; в них немає полеміки, фактів.

Складанню тез передує побудова плану у вигляді питальних, розповідних або називних речень. Користуючись пунктами плану, будують тези, тобто дають відповіді на питання плану.

Наприклад, перед складанням тез до теми “Лінгвістичні особливості діалогічного мовлення” ми побудували план:

1. Діалог.

2. Одиниця діалогічного мовлення.

3. Характеристика реплік.

4. Еліптичність.

5. Клішованість.

6. Фразеологічність.

7. Ситуативність.

8. Стилістична диференційність.

9. Невербальні засоби комунікації.

Відповідаючи на кожен пункт плану, ми побудували тези:

Лінгвістичні особливості діалогічного мовлення

Оволодіння діалогічним мовленням є необхідністю кожної цивілізованої людини.

Діалог є найприроднішою формою мовленнєвого спілкування: це розмова двох осіб, кожна з яких почергово виступає то мовцем, то слухачем.

Одиницею діалогічного мовлення є діалогічна єдність - одна або декілька реплік, обєднаних єдиним змістом.

Будівельним матеріалом для діалогічних єдностей є репліки. Репліка - це висловлювання мовця, яке може складатися з одного або декількох речень, іноді з цілого монологу. Репліки поділяються на стимулюючі, реагуючі та реактивно-стимулюючі. Кожна з них виконує свою функцію: стимулююча репліка є ініціатором розмови, репліка-реакція реагує на стимул, а реактивно-стимулююча репліка виконує дві функції - реактивну і стимулюючу.

Лінгвістичний аспект діалогічного мовлення містить у собі такі особливості, як еліптичність, клішованість, фразеологічність, ситуативність і стилістичну диференційність.

Еліптичність потрібна як засіб економності й ефективності усномовленнєвого висловлювання, його розвантаження від зайвих елементів, які сповільнюють комунікацію. У мовлені фразеологічність розглядають за наповненням діалогу фразеологічними єдностями. Фразеологізми, вжиті у мовленні, служать засобом наповнення синонімічних і лексичних одиниць тощо.

Ситуативність характерна кожному висловлюванню мовців, але в різній мірі. Вона тісно повязана із клішованістю.

Кліше можна розглядати як знаки лексичного рівня мови поряд зі словами та стійкими словосполученнями.

Стилістична диференційність передбачає підбір мовних явищ, спрямованих на орієнтацію діалогічного висловлювання на певний стиль і регістр.

Відомі також невербальні засоби комунікації - жести і міміка.

Усі перераховані лінгвістичні та паралінгвістичні засоби комунікації виступають у тісному взаємозвязку.

(Е.Я.Палихата)

Уміння виділяти і зафіксовувати тези власного висловлювання та вміння складати план належить до числа найважливіших практичних мовленнєвих умінь.

Укладання тез - це велика, трудомістка робота, проте автор має можливість у будь-який час поновити в памяті висловлювання, поповнивши його новим матеріалом.

Содержание