logo
ТЕМА 1

5) Дужки

У дужки беруться:

а) підзаголовки, пояснення іншомовних та маловідомих слів тощо: Мова і час (Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови);

б) Вставні та вставлені слова і речення, подані як додаткові до уваги тексту:

Там батько плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!..(Шевч.).

в) ремарки у драматичних творах при прямій мові дійових осіб: Куниця (хапає її руки і притягає до себе, весь тремтячи від хвилювання). Ольго! Ольго, рідна! Ти жива... ти тут... в таку хвилину! (Плаче, цілує її руки);

Ольга (голубить його голову). Ну, годі-бо, заспокойся, бідний... (Кочерга).

г) фрази, що вказують на ставлення слухачів до слів (промови) якоїсь особи: (Оплески). (Сміх). (Рух у залі);

д) прізвище автора, що стоїть після цитати, наведеної з його творів:

І якщо пісня вийде в люди,

То пломінь серця не згашу (Малишко).

Лапки ( “...”)

У лапки беруться:

1. Цитати, коли вони входять у середину речення як його складова частина:

...Усім нам, працівникам галузі перекладу, цього “високого мистецтва”, за виразом К.І.Чуковського, або “благородного ремесла”, як говорить Марія Домбровська, корисно памятати слова О.Твардовського про С.Маршака як перекладача Бернса: “Він зробив його росіянином, залишивши шотландцем”(Рильський).

2. Слова, що їх не вважають за свої, або що наводяться з відтінком презирливого чи іронічного ставлення до чужого вислову, а також слова, вжиті вперше, або, навпаки, застарілі та незвичайні: Для більшості її (Лесі Українки) сучасників той дух (новаторського мистецтва) нагадував “хмару, що сунулась так тяжко по долині”, а для нас, “на високості” ХХ століття, він “одмінився, просвічений нагрітим, чистим світлом”(Павличко).

3. Індивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, пароплавів, організацій, підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів, кінофільмівтощо: Завод “Арсенал”, швейна фабрика “Дитячий одяг”, видавництво “Наукова думка”, газета “Слово”.