Ніжна і мелодійна

Відомо, що мова кожного народу - явище давнє, її коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь, а кожне створене слово - це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини проникнути у світ природи, у саму себе.

Національна мова - це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, а одночасно здобуток культури всього людства, бо кожна мова доповнює іншу, а разом - вони витвір світового колективного людського розуму.

Мова й пісня - дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати й відчайдушніше, ніж свої кордони. Бо, втративши кордон, державність, народ завжди має можливість їх відновити, а мови не відновить ніколи. Вона втратиться навіки-віків. Цінності її немає з чим порівнювати. Її не можна замінити чужою мовою, бо це означало б, що народу потрібно прищепити чуже серце, вселити чужу душу. Силою примушувати народ зрікатися рідної мови - найбільший злочин.

(Г.Нудьга)

Висвітлюючи тему наведеного тексту, автор виділяє три підтеми:

- про давність мови кожного народу,

- про національну мову як здобуток культури, - про цінність мови.

Чітке встановлення мікротем як складових частин теми забезпечує не тільки послідовність, але й повноту висвітлення. Розкриття змісту кожної підтеми має вичерпувати зміст теми всього висловлювання. Кожна підтема якби відповіцдає певному пункту плану висловлювання. Сукупність змісту часткових тем має вичерпувати зміст загальної теми.

3. Текст може утворюватися з одного або з більшої чи меншої кількості повязаних між собою речень.

Текстами, що складаються з одного речення, можуть бути лозунги (Хай буде мир на всій планеті!), заклики (Борітеся - поборете, вам Бог помагає!), прислівя (Не штука провчити, а штука навчити), крилаті вислови, афоризми (Кохання все перемагає - Вергілій; Чоловік великий на землі й у віках, але кожна йота його величності виросла із жінки - У.Уітмен). Із одного речення може складатися текст коломийки, частівки, вірша-мініатюри. Наприклад:

І день іде, і ніч іде,

І, голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки?

(Т.Шевченко)

Але переважно текст складається з певної кількості узгоджених між собою речень. Для прикладу розглянемо такий текст:

Лелеки

Весною на даху нашої хати поселилися лелеки. Вони наносили сухого гілля, мякенької трави і вимостили собі розкішне гніздо.

Незабаром у птахів вивелось пятеро малят. Вони жадібно розкривали дзьобики і просили їсти. Батьки по черзі літали на болото і годували своїх дітей. Вони майже ніколи не відпочивали.

Молоді лелеки швидко навчилися літати. А восени лелеча сімя полетіла у вирій.

(З журн.)

Кожне речення даного тексту побудоване граматично правильно. Між реченнями є смисловий звязок. Змістовно-понятійна основа тексту розкрита.

У тексті спостерігаємо групи речень, які являють собою синтаксичну одиницю текстового рівня. Її називають складним синтаксичним цілим (ССЦ).

Отже, складне синтаксичне ціле (ССЦ) - це група речень, які обєднані тісним логічним і синтаксичним звязком і являють собою більш повний порівняно з реченням розвиток думки. Складне синтаксичне ціле інакше називають або надфразовою єдністю, або прозаїчною строфою, або складною синтаксичною єдністю.

Переважно, ССЦ починається автосемантичним (самозначним) реченням. Хоч бувають варіанти складних синтаксичних цілих з автосемантичним реченням в інших позиціях. Автосемантичне речення відзначається відносною самостійністю і несе в собі найважливішу інформацію даного уривка. Наприклад, вищезгаданий текст “Лелеки” складається із трьох ССЦ, перші два з яких починаються автосемантичним реченням, а третє ним закінчується. Автосемантичне речення першого ССЦ: “Весною на даху нашої хати поселилися лелеки”, другого - “Незабаром у птахів вивелось пять малят”, третього - “А восени лелеча сімя полетіла у вирій”. Через автосемантичні речення здійснюється між ССЦ звязність, а також послідовність викладу висловлювання.

До складу звязних висловлювань поряд із ССЦ можуть входити й окремі речення. Це буває у двох випадках. По-перше, якщо певний семантичний компонент тексту не вимагає такої деталізації, як інші, по-друге, якщо якась підтема, зачин чи висновок висловлені в речені складної структури, спроможної охопити весь їх зміст.

4. Як компонентами речення є окремі слова, словосполучення, так будівельнгим матеріалом для тексту є окремі речення і складні синтаксичні цілі.

Великий за обсягом текст членується на розділи, підрозділи, глави, параграфи тощо. Кожен з цих структурних елементів, що відзначається тематичною цілісністю, може мати таку ж будову, як і нерозділений на складові частини текст.

5. Є тексти, в яких група речень, що входить до ССЦ, оформляється як окремий абзац. наприклад, у тексті: